Екс-гравець на чолі футбольного клубу – на відміну від західного спорту, в наших реаліях явище ще не дуже поширене. Проте якраз у Другій лізі відразу кілька очільників клубів мають стаж футболіста, що, безперечно, допомагає їм краще розумітися на ігровій стороні справи.
Приємно, що і Буковина (Чернівці) отримала президента, який не зі слів знає, що таке футбол. Андрій Сафроняк колись сам грав за чернівецький клуб (18 матчів у 2004-2005 роках), а зараз зібрав оновлений колектив ‒ під його керівництвом працюватимуть віцепрезидент Євген Веретенко, директор Ігор Наболотний, начальник команди Іван Павлюк, головний тренер Андрій Мельничук і низка нових футболістів. Ті, кого колись дуже любив чернівецький уболівальник, повертаються в клуб – а це хороший сигнал.
В ексклюзивному інтерв’ю Sport Arena Андрій Петрович розповів, як оновлюється та готується до нового сезону Буковина.
‒ Для знайомства – пропоную розпочати з бесіди про вас. Ви свого часу грали за Буковину. Розкажіть, що було потім – аж до моменту, коли ви повернулися в рідний клуб у новій якості. Де навчалися, де працювали, як прийшли до розуміння, що вам цікаво зайнятися в футболі зовсім новою сферою діяльності?
– У середині нульових, відігравши два сезони у складі Буковини, я прийняв рішення закінчити з професійним футболом і розпочав займатися підприємницькою діяльністю.
Буковина – моя рідна команда, за чернівецький клуб вболіваю з самого дитинства. Завжди хотілося, щоб Буковина прогресувала і дарувала вболівальникам радісні та позитивні емоції. Місто Чернівці заслуговує, щоб мати самодостатню команду, яка виконує серйозні завдання. Саме це я хочу реалізувати у якості президента – вивести команду на вищий рівень. Дуже радий, що зараз отримав другий шанс у великому футболі – уже як президент клубу.
‒ Буковина в минулому сезоні була дев’ятою серед 15 учасників Групи “А” Другої ліги. Ваша думка про виступ команди: могло бути краще? Чого не вистачило? Чи залишилися з тих часів у Буковини борги? Найголовніше – чи вболівали ви за цю команду?
– Звичайно, хотілося, щоб результати були кращими. Зараз ми всі разом працюємо над тим, щоб Буковина демонструвала якісну гру і хороші результати.
У ролі президента Буковини я знаходжусь не так довго, тому на даний момент ми вивчаємо ситуацію і розбираємося з незакритими питаннями, які потребують вирішення. Безперечно, я завжди слідкував за грою та результатами головної команди краю, відвідував матчі на стадіоні та вболівавав за Буковину.
‒ Що зараз залишається від Буковини зразка сезону 2021/22? Скільки гравців у вашому розпорядженні, наскільки велика потреба в посиленні?
– Тренерський штаб зараз активно переглядає потенційних новачків. Також ми постійно ведемо пошук нових гравців на ті позиції, які потрібно укріпляти. Звичайно, основна ставка буде на буковинських виконавців, але приїжджають футболісти і з інших міст. Зараз у тренувальному процесі беруть участь близько 25 гравців.
‒ Які варіанти розглядали, вибираючи нового головного тренера?
– Ми вирішили, що головним тренером Буковини хочемо бачити саме місцевого фахівця, тому одразу запропонували Андрію Мельничуку очолити команду.
‒ Андрій Мельничук раніше був граючим тренером Довбуша, чи можлива співпраця двох клубів?
Співпраця між двома клубами є: ми проводимо разом тренувальний процес та граємо у тренувальних матчах. Зараз у Буковині перебувають деякі гравці Довбуша на перегляді.
‒ Велика проблема вітчизняного футболу ‒ брак виконавців. Хтось обороняє Батьківщину в лавах ЗСУ, хтось залишився за кордоном під час зимових зборів або ж ще давно відправився “на заробітки”. У вас відчувається така нестача?
– Основний кістяк Буковини складається з місцевих футболістів, які перебували протягом всього періоду у Чернівцях. Саме на них буде основна ставка у новому сезоні, але також будемо підсилюватися виконавцями, які приїжджають до нас з інших міст України.
‒ Можливо, пробували повернути в команду тих же Тараса Сивку, братів Кузівих, інших екс-буковинців?
– Можу сказати, що конкретно із цими гравцями ніяких перемовин не було. Зараз ми розглядаємо деяких гравців, які мають досвід виступів за Буковину. Уже повернулися в команду Василь Гакман, Микола Павлюк, Андрій Шишигін… Також на перегляді перебувають й інші буковинські футболісти, з деякими з них будуть підписані контракти.
‒ З одного боку, вітчизняний футбол в останні роки практично в кожній області користувався допомогою місцевої влади. З іншого – бюджету є зараз на що витрачатися й без спорту. Буковина буде покладатися на підтримку місцевого бюджету? Чи є пул спонсорів команди, чи таких шукаєте?
– Наразі кошти з обласного і міського бюджету, швидше за все, в клуб надходити не будуть, але керівництво міста та області команді допомагають – як у фінансовому плані, так і в пошуку меценатів.
Є пул спонсорів, які підтримують команду. Ми знайшли небайдужих людей, які нам в цьому допомагають і роблять все для того, щоб клуб існував. Також можу сказати, що ми відкриті для нових пропозицій.
‒ Одна з проблем Чернівців ‒ інфраструктура. Наскільки важко шукати місця для тренувань? У якому стані центральний стадіон, який, здається, востаннє освіжали ще задовго до війни?
– До війни були намагання залучити кошти для реконструкції стадіону, але зараз, звичайно, капітальні будівництва в країні заморожені. Тренування нашої команди відбуваються на головній арені міста – стадіоні Буковина, а також на стадіоні «Мальва».
‒ Колишній футболіст ‒ на жаль, все ще не таке поширене явище серед президентів клубів. Розкажіть, на якій позиції грали? З ким перетиналися в Буковині з відомих гравців і тренерів?
– До початку своєї ігрової кар’єри у складі Буковини перебував на перегляді в Чорноморці, але з одеським клубом не склалось, тому відгукнувся на запрошення чернівецької команди. Виступав за Буковину з 2004 по 2006 роки на позиції правого захисника.
В ті часи у Другій лізі виступало чимало добротних гравців, які згодом непогано себе зарекомендували в українському футболі. Але хочу виділити саме своїх одноклубників – Олега Керчу, Василя Тофана, Валентина Зайця.
‒ Якому футболу за стилем віддаєте перевагу? Який футбол хотіли б бачити від своїх підопічних?
– Головне, щоб у футболістів, які виходять на поле з емблемою Буковини на грудях, горіли очі і було величезне бажання викладатися у кожному матчі на 100%. Хочеться, щоб Буковина своєю грою дарувала нашим вболівальникам тільки приємні емоції.
‒ Наразі формується склад учасників чемпіонату України нового сезону. Все складається так, що вашій команді буде запропоновано зайняти вакантне місце в Першій лізі. Як до цього поставитеся?
– Звичайно, ми прагнемо грати у Першій лізі, і якщо все складеться вдало для нас, ми будемо надзвичайно раді виступати у другому по силі футбольному дивізіоні України.
‒ Який формат змагань вам до вподоби, зважаючи на особливості воєнного стану та вимог щодо безпеки?
– Щодо формату… Хочеться, щоб більшість матчів ми провели на заході України. Якщо Перша ліга буде поділена по регіональному принципу, то командам, звичайно, буде і простіше добиратися на виїзні матчі, і безпечніше проводити поєдинки. Саме питання безпеки зараз – найголовніше. У цей непростий час командам надзвичайно важливо дотримуватися всіх правил безпеки, які будуть прописані регламентом змагань.
‒ Які завдання перед командою та клубом поставите на найближчий сезон і п’ятирічку? Якою хотіли б бачити команду Буковина після війни?
– Якщо Буковині запропонують зайняти місце серед клубів Першої ліги, то, звичайно, завданням-мінімум на сезон буде збереження прописки у лізі. В теперішніх умовах важко ставити якісь довгострокові завдання перед командою, зважаючи на ситуацію в Україні…
Зараз Буковина веде активну підготовку до нового сезону, тренерський штаб переглядає потенційних новачків для укріплення проблемних позицій. Всі наші футболісти – надзвичайно вмотивовані та голодні до футболу, хлопчиками для биття ми точно не будемо. Безперечно, Буковина прагнутиме грати на перемогу у кожному матчі.
У всіх нас зараз одна мрія – якнайскоріше закінчення війни перемогою України, щоб на нашій українській землі панували мир та злагода. Вірю, що Буковина буде самодостатньою командою, а стадіон зовсім скоро будуть вщент заповнений вболівальниками, які своїми закликами Вперед, Буковино! будуть гнати наших футболістів вперед, до Прем’єр-ліги!..