Колись одноосібний лідер чемпіонату стрімко втрачає позиції.
Друге коло української Прем’єр-ліги тільки-но встигло розпочатись, а ми вже за календарем мали побачити зустріч із дуже гучною афішою. У рамках сімнадцятого туру національної першості на полі ужгородського стадіону Авангард зустрічались дніпровський Дніпро-1 та київське Динамо, кожному з яких три очки за підсумками звітного протистояння були потрібні неначе повітря в контексті боротьби за якнайліпші місця в турнірній таблиці. Звісно, при цьому команда Олександра Кучера боролась за позиції в чемпіонських перегонах проти донецького Шахтаря, а ось колективу Мірчі Луческу було б непогано не відставати від луганської Зорі.
Зарядженими на боротьбу були обидві команди, проте кожна з них добре розуміла вагу потенційних помилок. Це суттєво зменшувало як загальні швидкості звітного протистояння, так і не давало окремим гравцям демонструвати власні індивідуальні здібності. Хоча були й такі виконавці, накшталт правого захисника господарів Хайнера, яким було за великим рахунком байдуже не всі ці передматчеві вказівки, бо бажання виділятись на полі переважало.
І якщо десь на початку зустрічі швидкі передачі в один дотик на чужій половині мали право на існування, бо позаду залишались партнери, то що робив бразилець під завісу першого тайму, коли грав поперек поля на партнера, якого вже накривав Буяльський, узагалі зрозуміти неможливо. Віталій у підсумку покарав суперників за надмірність їхнього партнера по команді, завдавши ледь не єдиного прицільного удару на обидві сторони до перерви. Ще непоганий момент був у Піхальонка на початку зустрічі, але все ж таки було потрібно влучати по м’ячу в центрі штрафного на завершення передачі від Довбика.
На другу половину гри Динамо вийшло продовжувати грати в зосередженому стилі, тоді як суперники мали розкриватись у пошуках моментів біля чужих воріт. Непогану нагоду майже одразу отримав Пеглоу у вигляді можливості пробити з лівого флангу штрафного, але з близької відстані влучив у захисника. СК не зміг підтримати належний темп власних атак, і зрештою суперникам вдалось посунути гру з власної половини.
Посеред другого тайму в "біло-синіх" був подвійний момент за участі Ваната та Царенка, коли можна було закривати цю гру, бо в команди Кучера все одно в атаці нічого не виходило. Проте Динамо не змогло забити тоді, а суперники все одно натомість почали нервувати. Надмірні емоції зрештою мали ставати приводом для вилучення Бланко за стрибок на ногу Буяльського в центрі поля в епізоді без м’яча, але хоч ти начіпляй на цих арбітрів додаткові монітори для перегляду, вони наряд чи будуть ними користатись.
Цей прикрий епізод зіпсував враження від і без того не дуже видовищного футболу, і навіть спроба Адамюка на завершення компенсованого часу зрівняти рахунок ударом головою не привернула особливої уваги. Із такою грою в атаці довго протриматись на лідерській позиції просто неможливо.
У наступному турі дніпровський Дніпро-1 зіграє в гостях у рівненського Вереса, а київське Динамо прийматиме луганську Зорю в не менш цікавому протистоянні. Але вже без Віталія Буяльського в складі, який після фінального свистка заробив вилучення за надмірні емоції.
Дніпро-1 — Динамо Київ 0:1
Голи: Буяльський, 41
Дніпро-1: Рибак — Хайнер (Пасіч, 46), Адамюк, Сваток, Каплієнко (Амаш, 63) — Бабенко (Танчик, 81) — Гуцуляк (Підлепенець, 19), Піхальонок, Бланко, Пеглоу — Довбик.
Динамо Київ: Нещерет — Караваєв, Попов, Дячук, Вівчаренко — Сидорчук — Беніто (Царенко, 58), Буяльський (Гармаш, 88), Лонвейк, Кабаєв (Волошин, 88) — Ванат (Рамірес, 72).
Попередження: Бабенко, Бланко — Беніто, Лонвейк, Караваєв
Після фінального свистка був вилучений Віталій Буяльський (Динамо Київ) (неспортивна поведінка).