Воротар – Макс Валеф (СК Дніпро-1)
На початку сезону його нещадно критикували, проте зараз доводиться визнати, що за основними цифровими показниками Валеф – найкращий голкіпер чемпіонату. Гол Воробчака (минаєць пробивав з близької відстані в метушні, якій не змогли запобігти польові гравці команди-лідера) не зіпсував статистику Макса. Зате бразилець двічі виграв дуелі в Твердохліба, вдало грав по всій ширині воротарських володінь і навіть кілька разів грав на випередження в полі.
Читайте також: Буяльський, Піхальонок, Ванат і вся збірна 10-го туру Прем’єр-Ліги
Правий захисник – Денис Мірошниченко (ФК Олександрія)
Мірошниченко невтомно відіграв проти Колоса, посприявши яскравій перемозі своєї команди. Денис відпрасував свій правий фланг, а також був причетним до результативних комбінацій. Зокрема, на спортивному нахабстві, наткнувшись на суперника, заробив один із трьох пенальті в цьому матчі (під третій гол господарів).
Центральний захисник – Денис Слюсар (Рух)
Слюсар зрівняв рахунок у матчі з Кривбасом, вдало зігравши на добиванні після подачі кутового. Непогано Денис відіграв і в обороні. Винуватити його в голі прицільним ударом Волошина після відскоку нема сенсу, інші помарки молодої захисної ланки Руху залишилися без покарання.
Дивіться також: Рух – Кривбас. Відео огляд матчу за 6 листопада
Центральний захисник – Едуард Сарапій (СК Дніпро-1)
Сарапій старанно відіграв у захисті, а в кінцівці, після серії замін, навіть помінявся зонами з Логіновим і догравав компенсований час в опорній зоні. Найбільше, чим запам’ятався Едуард у матчі з ФК Минай, ‒ це регулярні підключення на стандарти. Десь із третьої спроби Сарапій замкнув подачу Амаша, зрівнявши рахунок у критичний момент, коли все для лідера могло закінчитися погано.
Лівий захисник – Василь Кравець (Ворскла)
Якісне посилення отримала Ворскла – Кравець повернувся з Іспанії досвідченішим, але й із бажанням стабільно грати, тож регулярно відпрацьовує на всій протяжності лівого флангу. В матчі з земляками-львів’янами забив переможний м’яч, скориставшись скидкою Степанюка після кутового, а ще видавав прекрасну передачу на Олійника, яка тільки через непорозуміння не стала гольовою.
Центральний півзахисник – Олександр Лебеденко (Верес)
Розкішний матч проти Металіста 1925 провела середня лінія рівнян, і кого завгодно з цієї трійки можна відзначати в збірній туру – Кльоца та Кучерова теж. Ми віддамо належне Лебеденку. Він з перших хвилин включився в боротьбу, міг відкривати рахунок смачним дальнім ударом (і добивання там теж було серйозне), а відразу після перерви забив красивим прицільним ударом, зламавши плани суперників на другий тайм. Безпосередній учасник більшості гострих атак.
Правий півзахисник – Віктор Циганков (Динамо)
Ну нарешті розкішний матч Циганкова! Чи не вперше в сезоні Віктор грає відповідно до свого таланту та індивідуального рівня. З перших хвилин взявся пробивати по воротах Чорноморця та видавати тонкі, своєчасні передачі. Заробив і реалізував пенальті, відкривши рахунок. Інтуїтивно підтримав Буяльського, розігравши з ним другу результативну комбінацію. Підтримував тонким пасом Ваната, який заробив і забив свій пенальті. Це дещиця з того, що створив Циганков за матч з аутсайдером.
Дивіться також: Чорноморець – Динамо. Відео огляд матчу за 6 листопада
Атакувальний півзахисник – Дмитро Криськів (Шахтар)
Забив сам, асистував Сікану й заробив для нього пенальті – чудово Криськів провів свій перший матч в основі Шахтаря! Інгулець точно не забуде Дмитра, а Йовічевич тепер замислиться, як краще використати різносторонній талант півзахисника молодіжної збірної України.
Лівий півзахисник – Максим Третьяков (ФК Олександрія)
Був постійним учасником гострих атак своєї команди в матчі з Колосом і забив двічі – з пенальті та з гри. Третьяков діяв активно та широко, встигав на великому просторі та охоче висувався вперед. Власне, до бомбардирського дублю міг додавати й асистентський – якби влучніше зіграли в своїх моментах Шулянський і Кожушко.
Нападник – Данило Сікан (Шахтар)
Цей нападник проти Інгульця зіграв лише біля півгодини, а встиг зробити більше, ніж інші колеги за амплуа в цьому турі. Сікан забив двічі – з передачі Криськіва та з пенальті, вкотре довівши, що є ініціативним і важким в опіці форвардом, з яким не справилась навіть кількісно посилена захисна ланка Лавриненка.
Нападник – Владислав Ванат (Динамо)
Проти колишніх одноклубників Ванат зіграв достатньо сильно, щоб дозволити собі після матчу нагадати, що Чорноморець зразка минулого сезону також мав право на життя як частина клубної філософії. З перших хвилин рухливий і спритний Владислав втікав з-під опіки суперників, дехто за ним не встигав (як Селін), інші намагалися гальмувати з порушеннями правил (як Джеймс – ціною попередження). І все ж, після кількох моментів з гри, Ванат в кінцівці заробив і реалізував пенальті, продовживши власну результативну серію.
Збірна 11-го туру УПЛ. Ілюстрація Sport Arena
Ця Зоря багато пропускає, грає дещо нестабільно, проте дуже подобається. В складному матчі проти обезкровленого Металіста луганська команда здобула вольову перемогу, і всі три голи створили гравці, яких ван Леувен випустив на заміну – Хлань видав результативну подачу під перший гол, а Шахов і Мішньов забили вирішальні м’ячі.
Замінив М.Шестакова на 68-й хвилині, а через мить видав гольову передачу на Кучерова, пізніше зберіг м’яча в ще одній результативній комбінації. Це хороший тур для гравців із лави запасних – дніпровець Гуцуляк, донеччанин Сікан і герої Зорі це підтвердять.
Хоча Сапуга не дограв матч (на пару з Романом, вони пішли відбирати м’яча, маючи по жовтій у пасиві – хтось мав там бути вилучений), саме він забив переможний м’яч у ворота Кривбасу смачним ударом, а до того на пару з Довгим випалював центр поля.
Проблема легіонерів, схоже, гостро стоїть для лідера, проте Амаш не тільки не побоявся зіграти проти Минаю, а й зробив великий вклад у перемогу Дніпра-1. Забив сам і асистував Сарапію.
Причетний до всіх трьох голів у матчі з Інгульцем – справжній прорив для гравця, якого Шахтар повернув після оренди.