Шаблонні подачі кутових принесли успіх команді Олега Дулуба.
У двадцять дев’ятому турі української Прем’єр-ліги було всього два матчі, які не мали особливого впливу на розташування команд у турнірній таблиці. У першому з них напередодні київське Динамо здолало криворізький Кривбас (3:1), тоді як уже на наступний день ми перейшли до розмов про боротьбу в середині турнірної таблиці.
Черкаський ЛНЗ та луганська Зоря замикали собою першу вісімку команд національної першості й лише "мужики" при цьому ще мали хоч якусь небезпеку опинитись у зоні перехідних матчів. Однак для цього було потрібно, щоб команда Юрія Коваля програла обидва свої матчі, а київська Оболонь, навпаки, виграла. Проте з урахуванням серії луганців без поразок тривалістю чотири матчі до цього в подібну можливість вірилось із великими сумнівами.
Господарі наче були трохи більш заряджені на початку гри, бо одразу побігли вперед шукати щастя в атаці. Але навіть кількістю передач із флангів не вдалось ЛНЗ забезпечити собі створення гольового моменту, тому час спливав, а контролю в "бузкових" ставало все менше. І в підсумку Зоря ледь не в першій позиційній атаці зусиллями Яцика протягнула м’яч правим флангом і за рахунок влучного пострілу Олександра під дальню стійку оформила забитий м’яч.
І тут уже мав починатись геть інший футбол. Команда Дулуба не одразу зрозуміла, що сталось, тому поступилась у володінні ситуацією остаточно й до завершення тайму навіть на удар по чужих воротах награти не змогла. У той самий час суперники продовжували ловити представників Черкас у фазі перебудови й ледь не забили вдруге, коли Яцик із правого флангу покотив під удар Мічіну, але той запустив м’яч над порожніми воротами.
Як наслідок, тайм добіг завершення, а ЛНЗ просто нічого було продемонструвати власним уболівальникам у якості здобутків за цей ігровий час. Спроба грати в атакувальний футбол себе не виправдала, утримати м’яч також не вдалось. Але в суперників травму отримав ситуативний центральний захисник Башич, і це вже був натяк на кадровий голод і, відповідно, можливість для "бузкових" повернутись у гру після перерви.
Другий тайм вийшов більш насиченим на події, боротьбу, суперечки, конфлікти й навіть інтриги трошки було. Усе почалось із подачі кутового з правого флангу від Яшарі, яку Сапутін чомусь пропустив на дальню стійку, де Саліху добив м’яч у сітку головою. І хто ж тоді, на 52 хвилині, міг собі уявити, що то таке стандартне заготування від гостей, які потім ще неодноразово намагались повторити подібний маневр за ходом гри.
А ось атака Зорі поперерві взагалі не вразила. Що й казати, якщо найбільш цікавий момент за її участі, це травма голови в Ндура, якого тільки-но випустили на заміну, а вже за кілька хвилин замінили з прямою путівкою до карети швидкої допомоги. Загалом, суцільна халепа з тими травмами для луганців.
І суперники ж при цьому геть не зупинялись, тож під завісу протистояння м’яч і не залишав половину поля гостей. І в підсумку черговий навіс Яшарі з кутового, але вже з протилежного боку поля, завершився скиданням від того-таки Саліху на порожні ворота для Олійника, який і приніс перемогу новачкам "еліти". Нічогенькі такі новачки.
У останньому турі черкаський ЛНЗ прийматиме полтавську Ворсклу, тоді як луганська Зоря зіграє домашній матч проти ковалівського Колосу.
ЛНЗ — Зоря 2:1
Голи: Саліху, 52,Олійник, 87 — Яцик, 19
ЛНЗ: Пеньков — Стасюк (Олійнік, 79), Муравський, Саліху, Г. Пасіч — Тілль, Яшарі, Бар (Бойко, 46) — Наумець (Шестаков, 69), Молло (Хобленко, 58), Ейнел.
Зоря: Сапутін — Бутко, Джордан, Башич (Хахльов, 46), Жуніньйо — Яцик (Чурко, 88), Жан Клод, Мічін (Головкін, 65) — Антюх, Герреро, Слесар (Ндур, 66, Горбач, 80).
Попередження: Яшарі, Пасіч — Мічін, Слесар, Жан Клод, Бутко