Команда Василя Кобіна трималась до останнього в першому таймі, але після перерви розвалилась.
На завершення суботньої частини програми чотирнадцятого туру української Прем’єр-ліги на нас очікувало протистояння на Арені Львів. Донецький Шахтар перебуває "на валізах" у передчутті чергового матчу Ліги чемпіонів УЄФА, проте спочатку команда Маріно Пушича мала виконати вже звичне завдання в національній першості — здобути перемогу, бо й досі ніхто не розуміє, як "гірники" долатимуть відстань у шість залікових балів від київського Динамо та Олександрії.
Цього разу Шахтар узагалі-то мав проводити гостьовий матч проти петровського Інгульця, проте всім відомі проблеми з домашньою ареною "козаків" стали причиною того, що футболісти Василя Кобіна вже фактично провели все перше коло чемпіонату де завгодно, але не вдома. Результати відповідні — жодної перемоги в попередніх 13 зустрічах і одноосібна остання сходинка в турнірній таблиці.
Інгулець у першому таймі цієї зустрічі підготував для суперників доволі неприємний сюрприз у вигляді інтенсивного пресингу, і не можна вважати, що Шахтар легко з цим викликом упорався. Момент Сікана на шостій хвилині з ударом низом повз дальню стійку з правого флангу штрафного ми поквапились вважати першим гольовим, бо одразу ж після цього свою нагоду змарнував П’ятов, коли не пробив Різника в лівий кут, і це було набагато ближче до гола, аніж у суперників до цього.
І хоча в подальшому подібних нагод у команди з Петрового тривалий час не виникало, не можна було стверджувати, що "гірники" пропонували господарям такі виклики, із якими б вони не могли впоратись. Поодинокі моменти виникали біля воріт Паламарчука, однак той рятував команду без зайвих зволікань, і навіть у критичний ситуації наприкінці першого тайму, коли Судаков сам для себе заробив пенальті ударом у руку Малишу з лівого флангу штрафного, голкіпер гостей зумів парирувати удар із позначки в правий кут.
Залишалось лише трохи дотерпіти до перерви, а там уже й геть інший футбол міг би розпочатись. Однак Інгулець так і не дотерпів. На 45+1 хвилині Бондаренко завершив зміщення з правого флангу до центру штрафного стінкою з Сіканом, і забив у ближній кут із передачі партнера п’ятою у відповідь. Це був надзвичайно важливий для господарів момент, бо давав неабияку психологічну перевагу на другу половину зустрічі.
І, звичайно, цей гол таки зіграв свою роль трохи пізніше. На другий тайм "гірники" повернулись із блискавичними пострілами Франьїча та Кевіна, після чого вже всім усе стало зрозуміло в цій грі. Команди почали проводити заміни, і якщо в Кобіна змінювались лише прізвища, то свіжі гравці Шахтаря вийшли скажено голодними до забитих м’ячів.
Насідок цього передбачуваний — Інгулець просто не встигав перебудуватись, коли команда Пушича проводила швидкі випади, наслідком чого стали голи-близнюки Егіналду та породистий фірмовий м’яч Зубкова з правого флангу в дальній верхній кут. Азарту чемпіонів вистачило, аби не вигадати собі проблем перед наступним важким тижнем.
У наступному турі донецький Шахтар прийматиме львівський Рух, тоді як посеред тижня зіграє в гостях у нідерландського ПСВ у Лізі чемпіонів, а петровський Інгулець поїде в гості до полтавської Ворскли.
Шахтар — Інгулець 6:0
Голи: Бондаренко, 45+1, Франьїч, 47, Кевін, 50, Егіналду, 70, 82, Зубков, 79
На 43-й хвилині Георгій Судаков (Шахтар) не забив пенальті (воротар).
Шахтар: Різник — Вінісіус, Бондар, Франьїч, Азарові — Бондаренко (Марлон, 80), Криськів, Судаков (Педріньйо да Сілва, 63) — Зубков (Швед, 80), Сікан (Егіналду, 64), Кевін (Невертон, 64).
Інгулець: Паламарчук — Білоцерковець (Скороход, 85), Малиш (Дубілей, 85), Шершень, Вілівальд, Мисик — П’ятов, Волохатий (Гаджук, 61), Сад (Резепов, 61) — Могильний (Лісняк, 61) — Кисленко.
Попередження: Судаков — Волохатий, Мисик, Могильний
Залиште відповідь