Траоре, Ванат, Бадібанга та чемпіон світу в СК Дніпро-1: вся збірна 24-го туру Прем’єр-Ліги

Воротар – Денис Сидоренко (Металіст 1925)

Від шостої хвилини київського матчу Металіст 1925 грав у меншості, при цьому матч із Рухом мав стратегічне значення й поразка в ньому значно погіршувала турнірне положення харків’ян. Добре для номінальних господарів, що воротар Сидоренко спіймав справжній кураж і перед поверненням після травми Мозіля заслужив на найкращі оцінки за те, як замінював свого молодшого товариша. Денис потягнув шість ударів від Таллеса, Соломона та Притули, а також надійно відіграв при численних подачах стандартів.

Правий захисник – Денис Мірошниченко (ФК Олександрія)

У не чужому для себе Львові Мірошниченко продовжив свою успішну серію – після голу в минулому турі віддав результативну передачу на Сігеєва, до того ж, ФК Олександрія виграла цей виїзд в аутсайдера. Відзначаємо Дениса за стабільну, прогнозовану гру на своєму фланзі, а також фірмові підключення, які постійно тримали в напрузі його візаві з ПФК Львів.

Центральний захисник – Максим Імереков (Зоря)

Рідко таке трапляється в команди з таким підбором атакувальних гравців, як Зоря – проте саме захисник забив переможний м’яч у матчі з Вересом. Імереков замкнув повторну подачу Булеци з кутового та надійно відіграв у захисті, в тому числі граючи на межі фолу та вступаючи в ризиковані єдиноборства в своєму карному майданчику. Згадуючи, як Балан з-під Мишньова ледве не зрівняв рахунок у кінцівці, це мало практичний сенс.

Центральний захисник – Ігор Курило (Металіст 1925)

Раннє вилучення Є.Ткачука змусило харків’ян витратити багато сил, адже 81 хвилину вони грали в меншості. Попри це, захисна ланка Металіста 1925 справилася – зверніть увагу, більшість нагод забити в Руху були після ударів із дальньої та середньої дистанції, біля воріт Сидоренка захист працював ефективно. Більше того, Курило ще й міг принести перемогу харків’янам – тут уже Паньків виручив львів’ян. Після кількох особливо важких матчів, коли вся оборона «25-х» і Ігор зокрема діяли невдало, це справжня біла смуга в їхніх виступах.

Лівий захисник – Іван Дібанго (Кривбас)

Незважаючи на нулівку в Петровому, Дібанго провів один із найкращих своїх матчів у чемпіонаті України. Камерунець встигав по всій протяжності флангу, як на захист, так і на атаку. Міг забивати сам і виконав кілька дуже гострих передач для Хомченовського та Микитишина. За акуратністю роботи в передачах і відбираннях це також матч на високому рівні для Івана, хоча Інгулець рідко коли відпускає флангових оборонців без тяжкої роботи.

Центральний півзахисник – Володимир Бражко (Зоря)

Висхідна зірка вітчизняного футболу – і в матчі проти Вереса серед головних дійових осіб. Бражко виконав великі обсяги робіт у центрі поля, а також був одним із найбільш небезпечних гравців для воротарів рівнян. Із чотирьох прицільних ударів Володимира три – особливо небезпечні. Він і в стійку влучав, і голкіпера змушував вступати в гру, та й загалом робив те, що було треба Зорі в меншості (коли суперник згуртувався й почав діяти ще обережніше) ‒ спрощував і конкретизував завершення.

Правий півзахисник – Зігі Бадібанга (Чорноморець)

Один із найбільш яскравих гравців туру. Від самого початку зустрічі Бадібанга був націленим на ворота Колоса та зробив вирішальний вклад у першу в чемпіонаті розгромну перемогу одеситів. Саме він заробив кутовий і сам замкнув подачу Кузика вже на 7-й хвилині, після перерви видавав прекрасну передачу на хід Алефіренку – асисту там нема, бо Чоботенко зрізав м’яча, проте сам Даня добив м’яча в ворота. Також Зігі був дуже переконливим у грі один в один і виграв всі свої обіграші.

Атакувальний півзахисник – Кирило Сігеєв (ФК Олександрія)

18-річний гравець, орендований у Шахтаря, в Ротаня пробивається в основу. Матч проти ПФК Львів – ілюстрація того, що вміє Сігеєв. В акуратності дрібної роботи з м’ячем він нагадує Зінченка – вміє діяти на швидкості, при передачах практично не помиляється, ефективно діє як у підіграші, так і в завершенні. Саме Кирило замкнув хорошу флангову передачу Мірошниченка, чим і приніс олександрійцям мінімальну перемогу на полі аутсайдера.

Лівий півзахисник – Жуан Пеглоу (СК Дніпро-1)

Чемпіон світу серед юнаків, у якому вбачали перспективи Інтернасьонал і Порту, це звучить дуже оптимістично для нинішнього чемпіонату України з футболу. Проте тривалий час Пеглоу залишався в тіні під Бланко, Гуцуляком і іншими яскравими гравцями Дніпра-1. Що там говорити, навіть місцева гордість – доморощений вінгер Назаренко – при Кучері пробується лівим захисником, не проходячи на основній позиції. Тому матч із кризовим Металістом для Жуана був рідкісним шансом себе проявити. Три голи та асист під гол Гуцуляка показали, що орендований півзахисник має потенціал, який можна розвивати.

Нападник – Лассіна Траоре (Шахтар)

Купуючи молодого форварда Аяксу, ви маєте право не чекати його розвитку, а вимагати результату. Добре, що навесні Траоре починає відпрацьовувати аванси – перемогу над Минаєм приніс саме його єдиний гол (і, звичайно, незарахований гол Нємчанінова, який був – і був не менш очевидним, ніж гол Шахтаря). Лассіна дуже здорово витиснув максимум, опинившись після пасу Шведа з гоструватого кута. Надалі не виключався з гри й після перерви міг забивати ще. Забиває два матчі поспіль і зараз не залишає запитань, чому грає він, а не конкуренти.

Нападник – Владислав Ванат (Динамо)

Молодий нападник стає знаковим гравцем для молодого тренера Шовковського – він забиває в кожному матчі за час лікарняного Луческу. В Полтаві кияни рано пропустили, проте недовго були в ролі наздоганяючих. Отримавши пас від Буяльського, Ванат швидко зорієнтувався в ситуації й з-за меж карного майданчика пробив точно в кут. Міг оформити дубль і корисно комбінував із одноклубниками. Справедливо багато говорять про Довбика, проте поява нового забивного молодого гравця не повинна залишитися непоміченою – в тому числі в національній збірній України.

Тренер туру – Олександр Шовковський (Динамо)

Шовковський очолив команду на час лікарняного Луческу, і можна сказати, що цей час не мине дарма. Кияни виграли обидва матчі під керівництвом т.в.о. головного тренера, хоча це були потенційно не найлегші виїзди (особливо, звісно, говоримо про матч у Полтаві). Динамо в його нинішньому вигляді ще не може відіграти зовсім без проблем і помилок, але це вже прогрес порівняно з іграми проти середняків і аутсайдерів, у яких втрачалися очки та зовсім не було гри.

Аналіз від Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу – тут.

Джокер туру – Євген Підлепенець (СК Дніпро-1)

Єдиний гол джокера в турі – від гравця, який бореться за визнання в Дніпрі-1. Підлепенець яскраво ввійшов у гру й забив екс-одноклубникам. Це вагомий аргумент у конкуренції з яскравими вінгерами його нової команди.

  • Статистика SportArena.com: 5 матчів у чемпіонаті, 1 гол.

Найкращий молодий гравець туру – Роман Савченко (ФК Олександрія)

19-річний захисник вдруге в сезоні з’являється на полі та вперше – зі стартовим складом. При цьому ФК Олександрія вдруге з Савченком у складі грає без пропущених м’ячів. На нашу думку, молодий гравець продемонстрував готовність бути регулярним помічником команді.

  • Статистика SportArena.com: 2 матчі у чемпіонаті.

Бенито. Фото – Ольга Щербицкая, dynamomania.com

Найкращий легіонер туру – Беніто (Динамо)

У Полтаві нігерієць провів один із найкращих матчів за Динамо – невже новий контракт не за горами? Відразу кілька разів Беніто міг забивати в ворота Ісенка й підстеріг свій шанс, коли той не зумів справитися з фланговою передачею. Це, між іншим, переможний гол!

  • Статистика SportArena.com: 8 матчів у чемпіонаті, 1 гол, 1 асист.

Жуан Пеглоу, СК Днепр-1

Герой туру – Жуан Пеглоу (СК Дніпро-1)

Перші результативні дії – й відразу чотири! Пеглоу отримав свій шанс у матчі проти Металіста й сповна скористався ним.

  • Статистика SportArena.com: 7 матчів у чемпіонаті, 3 голи, 1 асист.