Команда Олега Шандрука повною мірою відійшла від безгольових для неї матчів проти Інгульця та Шахтаря.
На завершення недільної програми двадцять четвертого туру української Прем’єр-ліги ми опинились у столиці, де цього разу знову проводила свій номінально домашній на полі стадіону Динамо ім. В. Лобановського луганська Зоря. Трибуни цієї арени при цьому точно пам’ятали одну з найбільших сенсацій другої частини сезону за участі "мужиків" — розгром від ковалівського Колоса (0:3), який дав зрозуміти, що команда Младена Бартуловича наразі може лише крадькома зазирати до верхньої частини турнірної таблиці.
Цього ж разу для Зорі був доволі цікавий іспит у вигляді рівненського Вереса, який подекуди може як відверто дивувати своїми виступами, громлячи у "вовчому дербі" житомирське Полісся (5:1) чи лякаючи донецький Шахтар, так і програти без шансів київському Лівому Берегу (0:2) та залишити всіх із нерозумінням того, що сталось із командою Олега Шандрука. Утім, у матчах проти безпосередніх сусідів за турнірною таблицею все ж таки було бажано мати чітку визначеність.
Але звідки взятись тій визначеності, якщо через дискваліфікацію в Зорі не могли брати участь у цій грі Джордан та Башич? Довелось Бартуловичу експериментувати, а коли йдеться про зміни в настільки делікатній частині побудови команди, то без наслідків не обійтись. Для луганців вони були катастрофічними. Уже за перші 12 хвилин протистояння номінальні господарі пропустили двічі, що в подальшому визначило долю всього протистояння.
Верес відзначився розкішним голом Харатіна в пів колі перед штрафним на завершення подачі кутового з лівого флангу від Кльоца та потужного удару злету в лівий кут чужих воріт. А вже незабаром Шевченко з лівого краю чужих володінь пробивав у дальній із передачі Дахновського, а Луану пощастило встигнути підставити ногу під політ м’яча й записати на свій рахунок результативну дію. І все це відбувалось на тлі постійних атак гостей, проте й Зоря не відставала.
У "мужиків" було помітно бажання грати у відкритий футбол, але для них воно виявилось убивчим. Оскільки суперники забивали в своїх моментах, а Зоря під час ударів Слесаря у відповідь — ні. А далі Верес почав уже більш дозовано розпоряджатись м’ячем та звів увесь контекст протистояння до суцільної боротьби, де "червоно-чорним" ще піди дай раду. Зоря, наприклад, так і не змогла цього зробити.
Після перерви Бартулович трохи розбурхав власну команду й вона майже одразу пішла й забила гол у відповідь, коли Тронтель подавав із правого флангу на 52 хвилині, однак Харатін утрутився в епізод і головою перевів м’яч під ближню стійку. Але тут треба одразу робити зауваження — цього гола могло б і не бути, якби Шевченко та Гайдучик не змарнували свої божевільні моменти в чужому штрафному за кілька миттєвостей до цього.
Проте й розвинути власний успіх команда Бартуловича не змогла. Їй завадило вилучення Васильця, якому на 58 хвилині вже нічого не залишалось під час програної позиції та закидання на хід Гайдучику, окрім як валити суперника до штрафного. У меншості луганці свої моменти намагались знаходити, кілька разів були гострими, проте рівненці такі матчі вже навчились доводити до бажаного для них завершення. І цього разу це продемонстрували.
У наступному турі луганська Зоря гостюватиме у криворізького Кривбасу, тоді як рівненський Верес прийматиме одеський Чорноморець.
Зоря — Верес 1:2
Голи: Харатін, 52 (авт.) — Харатін, 3, Луан, 12
Зоря: Сапутін — Дришлюк, Попара, Василець — Слесар (Горбач, 46), Яцик, Жуніньйо (Тронтель, 46), Вантух — Мічин — Антюх (Кирюханцев, 73), Будківський.
Верес: Кожухар — Куція (Протасевич, 62), Гончаренко, Вовченко, Шевченко — Кльоц (Балаба, 90+2), Харатін — Луан (Шарай, 62), Дахновський (Сміян, 79) — Степанюк (Кучеров, 79), Гайдучик.
Попередження: Жуніньйо, Дришлюк, Будківський — Куція, Шевченко, Кожухар
На 58-й хвилині був вилучений Максим Василець (Зоря) (грубе порушення).