Колектив Олександра Кучера вчергове в поточному сезоні був за крок від утрати дорогоцінних залікових балів.
У п’ятницю звітного тижня матчем на ужгородському Авангарді поміж дніпровським Дніпро-1 та ковалівським Колосом офіційно розпочався не тільки двадцять сьому тур української Прем’єр-ліги, а й найбільш інтенсивний період цього розіграшу національної першості. Команди найближчі два тижні гратимуть фактично кожні три-чотири дні, тож кожний заліковий бал матиме змогу карколомно змінювати стан справ у турнірній таблиці.
У чемпіонських перегонах у наслідок високої, проте все одно не найвищої, щільності команд це буде помітно чи не найбільше. Команді Олександра Кучера при цьому точно не позаздриш — конкурент у особі донецького Шахтаря свій матч у звітній день мав розпочати аж на годину пізніше за фінальний свисток в Ужгороді, тож "гірники" могли відштовхуватись від результату матчу переслідувачів. А їм тим часом доводилось грати проти суперника, який майже остаточно програв свої єврокубкові амбіції в очному протистояння проти Олександрії кілька днів тому (0:2).
Проте Колос ніколи не вважався хлопчиками для побиття, тож цілком притаманний колективу Вишняка потужний захист мав місце на футбольному полі вже з перших хвилин нашої гри. Дніпру-1 було важко, як і будь-якій команді на його місці, проте інколи господарів все ж таки знаходили можливості пробивати по чужих воротах. Широкі розіграші м’яча перед чужими володіннями цьому ставали в пригоді, оскільки "дозволяли" захисникам суперників утрачати гравців глибини флангів дніпрян.
Таким чином свої моменти знаходили Пеглоу та Назаренко, проте відзначитись голами їм заважав Фесюн. Що ж до власної поведінки Колоса в атаці, то подібних моментів ще потрібно було дочекатись. Дніпро-1 не виказував бажання залишати власні зони в себе позаду, проте активна позиція команди Кучера була ключовою передумовою для цього. А як "вміє" захищатись дніпровський колектив за таких умов, ми вже неодноразово бачили за ходом цього сезону.
Перший контрвипад господарі отримали на 32 хвилині, коли Оріховський згаяв відмінну нагоду на вільному лівому фланзі штрафного, пробивши в дальню стійку. А ось із другої спроби Колосу все вдалось зробити найкращим чином — на завершення першого тайму Фесюн вибив м’яч на лівий фланг атаки, Оріховський туди ввімкнувся, прострілив до штрафного на Безбородька, а той віддав прихований пас далі на Мякушка.
VAR намагався щось відшукати в тому епізоді, але це було марною справою, тож Дніпро-1 був вимушений стикнутись із потребою відіграватись у другому таймі. Відповідно, "колоски" мали відбиватись від спроб суперників одразу піти в наступ від моменту відновлення гри. Усе це виглядали дуже важко та малорухомо, однак на 57 хвилині захист команди Вишняка не вгледів за Довбиком перед воротарським, на якого перевів подачу з лівого флангу штрафного від Матарріти Танчик, який тільки-но встиг з’явитись на полі.
Рахунок таким чином став нічийним, що все одно не давало Дніпру-1 можливості зупинитись. Колектив Кучера використовував флангові атаки та подачі в напрямку Довбика для того, що створювати свої моменти, але найкраще себе почували господарі, коли м’яч перебував у ногах Піхальонка. Олександр на 74 хвилині поцілив у ближню стійку під час пострілу з лівого флангу штрафного, а вже на останніх секундах компенсованого часу його навіс із кутового з правого флангу на голову Сарапію завершився ударом у дальній кут. Так, дніпряни знову витягнули самі себе із скрутного становища.
У наступному турі дніпровський Дніпро-1 зіграє домашній матч проти полтавської Ворскли, а ковалівський Колос прийматиме київське Динамо.
Дніпро-1 — Колос 2:1
Голи: Довбик, 57, Сарапій, 90+4 — Мякушко, 45+1
Дніпро-1: Рибак — Адамюк (Танчик, 56), Сарапій, Сваток, Назаренко (Матарріта, 46) — Рубчинський (Когут, 69) — Хайнер (Пасіч, 74), Піхальонок, Бланко (Бабенко, 46), Пеглоу — Довбик.
Колос: Фесюн — Золотов, Чоботенко, Чорноморець, Ємець — Оріховський, Мілько — Кравченко, Велетень (Болбат, 62), Мякушко (Ільїн, 62) — Безбородько (Попов, 69).
Попередження: Мякушко, Ємець, Мілько