Довбик, Буяльський і вся збірна 6-го туру Прем’єр-Ліги. Тут є навіть Гармаш!

Артем Довбик, фото — scdnipro1.com.ua

Воротар – Данило Кучер (Інгулець)

Матч на «Колос-Арені» виявився одним із найменш видовищних у новому сезоні, проте в такій грі кожен рух воротаря – випробування: будь-яка помилка могла коштувати дорогоцінних очок. У цьому плані Кучер Інгулець не підвів – парирував непоганий удар головою Безбородька після подачі Зозулі, а також зреагував на кілька більш простих ударів Смирного та Чоботенка. Загалом чотири удари пройшло в ворота Данила, і він справедливо висловив оборонцям за те, що давали бити з непоганих позицій. Ця нулівка – хороше досягнення для Кучера, який бореться за місце в основі з Паламарчуком і Підківкою, який уже встиг травмуватися.

Правий захисник – Олександр Тимчик (Динамо)

Досить яскравий матч від Тимчика, який був активним, добре взаємодіяв із Циганковим і Караваєвим, а також забив смачним ударом після передачі Гармаша. На фланзі Олександр загалом був досить надійним, лише раз його протиснув Бойчук, але добре завершити не зумів, а також записав собі в пасив жовту картку. На фоні довгоочікуваної переконливої, результативної та «сухої» перемоги – це дрібниці.

Центральний захисник – Володимир Чеснаков (Ворскла)

Приємно знову бачити в грі досвідченого ветерана, тим більше, коли він допомагає полтавській команді вигравати. Саме Чеснаков у характерній йому манері підключився на стандарт і випередив воротаря та суперників, відкривши рахунок після кутового Кравчука. Це була значуща подія, тому що повністю змінила перебіг подій. Надалі Володимир старанно відіграв у захисті, хоча, треба це теж відзначити, ненайкращим чином відреагував на момент з голом Бобка.

Центральний захисник – Богдан Чуєв (ФК Минай)

Для закарпатців зіграти внічию з Кривбасом у виїзному матчі – цілком прийнятний результат. Тим більше, оборона гостей – не в оптимальному вигляді через дискваліфікацію Горіна. Його успішно замінив дебютант минайців Чуєв, який грав у лінії з перелаштованими гравцями-універсалами, тим не менш, небагато дозволив зробити суперникам. Взагалі, захист був кращим у цьому матчі, де команди створили один влучний удар на двох за всю гру.

Лівий захисник – Олександр Каплієнко (Металіст)

Захисна ланка харків’ян – їхнє найбільш болюче місце, в оптимальному вигляді вона, напевно, в новому сезоні ще так і не грала. Проте в Рівному якраз захист зробив суттєвий вклад у перемогу Металіста. Говоримо не лише про переможний м’яч Каплієнка, а й про його гру проти зазвичай напрочуд небезпечних флангових футболістів Вереса.

Центральний півзахисник – Ріфет Капич (Кривбас)

27-річний півзахисник має значний міжнародний досвід і добре знайомий Вернидубу по спільній роботі в Шерифі. Тож, щойно прибувши після виступів за Сараєво, Капич відразу ж зіграв у стартовому складі проти ФК Минай. Звісно, оптимальна форма Ріфета ще попереду, як і награвання взаємопорозуміння з новими одноклубниками, проте боснієць сподобався своїм футбольним мисленням і рішеннями, видав кілька дуже прогресивних передач, які, зокрема, міг перетворювати в голи Хобленко.

Правий півзахисник – Єгор Картушов (Металіст)

Ставимо праворуч Картушова, маючи на увазі, що вони з Підлепенцем постійно мінялися флангами та добре взаємодіяли в спільній імпровізації. Так, перша результативна комбінація – якраз хороший приклад їхньої співпраці. Єгор протягнув м’яча через правий фланг і доправив у карний майданчик, де той з кількома рикошетами відскочив під результативний удар Прядуна. Надалі Картушов неодноразово загострював гру, в пенальті, який призначив арбітр, його вину знайти важко.

Атакувальний півзахисник – Віталій Буяльський (Динамо)

Ось те, чого до цих пір не може оцінити в Буяльському збірна України – нестандартність мислення та виконання. Перемогу над Рухом забезпечив саме дубль Віталія, який опинявся саме там, де треба було, й пробивав саме так, як незручно голкіперу. Крім двох голів, Буяльський ще й дуже вправно підігрував одноклубникам – цілком міг двічі забивати з його передач Циганков.

Лівий півзахисник – Таулян Сулейманов Сефері (Ворскла)

25-річний македонянин довго йшов до свого успіху: він досить наполегливо таранив оборону Чорноморця, видав кілька проходів і в підсумку забив переможний м’яч у ворота одеситів. Свій перший гол за Ворсклу Сефері забив після передачі Толі, дочекавшись, поки ризикований фланговий пас все-таки знайшов його на протилежному краю поля. Таулян був одним із найактивніших у цьому матчі, тож заслужив на переможний гол на 88-й хвилині.

Нападник – Максим Прядун (Металіст)

Похвальна наполегливість і гольове чуття – ось складові успіху Прядуна в Рівному. Це він відкрив рахунок, коли повірив у прохід Картушова і навіть після кількох рикошетів не втратив м’яч із поля зору. Надалі Максим не раз загострював гру, міг забивати ще. До речі, саме він був у центрі боротьби в моменті, коли м’яч від Демченка відскочив під результативний удар Каплієнка. Ще минулого сезону Прядун грав за Олімпік у Першій лізі, був вилучений у грі з Металістом. Тепер він провідний форвард харків’ян.

Нападник – Артем Довбик (СК Дніпро-1)

Останнім часом Артема більше критикували – єврокубки та збірна ставили складні завдання, на які Довбик відповідав більше офсайдами, ніж голами. Матч із Зорею показав, що на внутрішній арені цей форвард не знає конкуренції. Три голи – прямим ударом зі штрафного, після пресингу та в дотик з флангової передачі – показали, що Артем справді різноплановий атакер, спроможний робити відчутну різницю навіть у центральному матчі туру.

Тренер туру – Олександр Кучер (СК Дніпро-1)

Після провального старту сезону в Лізі Європи тренерський штаб Дніпра-1 зумів вирівняти гру команди, і на внутрішній арені це тепер справжній гранд без жодних сумнівів. Зорю підопічні Кучера переграли в усіх компонентах, і навіть в середині першого тайму, коли трішки втрачали нитки гри (згадаймо загострення від Кирюханцева та удар в стійку від Булеци), зуміли вирівнятися й досягти розгромної переваги над безпосередніми конкурентами.

Джокер туру – Денис Гармаш (Динамо)

Гармаша-форварда прийнято нещадно критикувати, але навіть у часи кризи жанру Денис знаходить можливості здивувати. Замінивши Кабаєва на 55-й хвилині, цей гравець встиг стати, по суті, співавтором двох голів Буяльського та Тимчика, досить вільно почуваючись між лініями та дотепно розвертаючи атаки своїми передачами. Звісно, Луческу потрібен форвард і Гармаш в атаці – це ерзац, але, дивлячись на його гру проти далеко не останньої команди УПЛ – Руху, десь розумієш, чому Мірча все-таки покладається на Дениса.

Найкращий молодий гравець туру – Іван Нестеренко (Ворскла)

19-річний півзахисник вийшов на заміну на заключні хвилини матчу з Чорноморцем, але встиг зробити свій посильний внесок у перемогу. Це проти нього фолив Кравченко, залишивши гостей в меншості, а ще Іван активно комбінував і старанно діяв у центрі.

Герой туру – Артем Довбик (СК Дніпро-1)

Перший хет-трик сезону для Дніпра-1 Довбик оформив у центральному матчі туру з Зорею.