Герой 16-го туру Другої ліги Богдан Семенець: Була пропозиція іншого клубу, але в останній момент зателефонував Сизихін

Богдан Семенець, фото — ПФЛ

Хет-трик Семенця став вирішальним вкладом у розгромній перемозі над Кременем-2 (5:0), і цей пересічний матч мав величезний вплив на турнірну таблицю. Чайка, наздогнавши за очками Дружбу, змістила її з першого місця за особистими зустрічами. Це лише третя команда, якій вдавалося піднятися на вершину в поточній першості.

Читайте також: Новий лідер, скандал на стадіоні Баннікова, матч при ліхтарях і вся збірна 16-го туру Другої ліги

Тож Sport Arena разом із ПФЛ обрала свого лауреата. Герой шістнадцятого туру у Другій лізі Богдан Семенець в ексклюзивному інтерв’ю Sport Arena поділився враженнями від виступів Чайки, а також пригадав свої перші кроки у футболі.

«Один за всіх і всі за одного»

– Наскільки важливим для вас є визнання найкращим гравцем туру?

– Насамперед мені важливі командні успіхи, а особисті досягнення приємний бонус. Радий, що мене обрали серед всіх гравців Другої ліги, але без допомоги партнерів не зміг би досягнути такого результату.

– Чайка зараз очолює Другу лігу. Які чинники вплинули на такий результат команди? У чому насамперед сила Чайки?

– За рахунок хорошого колективу досягаємо результатів. Один за всіх і всі за одного. Варто відзначити Сергія Сизихіна, який зібрав колектив однодумців. У Чайці є сплав досвіду та молодості. Результати радують, але вся боротьба ще попереду.

– Можна сказати, що матч проти Кременя-2 дали можливість вдосконалити позиційну гру? Що позитивного ще взяли з цього протистояння крім результату?

– Коли повітряна тривога затягнулася, то бажання грати поступово зникало. Думали, що матч будуть переносити, але все ж змогли зіграти. За рахунок бажання змогли проявити свої найкращі якості, хоча на початку поспішали. Повітряна тривога також негативно вплинула і на суперника. Швидкі голи допомогли нам комфортно почуватися.

– Тактична схема дозволяє добре використовувати свої швидкісні дані. У такій формації почуваєтеся як риба у воді?

– У нас варіативна команда, яка вміє грати за різних тактичних схем. Все залежить від перебігу подій на полі. Чемпіонат починали з трьома захисниками, але перебудувалися і грали 4-4-2. По ходу матчу можемо використовувати різні тактичні формації. Все залежить від ситуації на полі. Намагаюся приносити якомога більше користі команді.

– У Чайці є кому віддати якісну передачу. Напевно, вам як нападнику це дещо облегшує життя?

– У мене були періоди, коли взагалі не міг проявити себе на полі, але дякувати Богу зараз все змінилося. Приємно грати з партнерами, які можуть якісно і вчасно віддати. У нас результативні передачі віддають навіть захисники. Від матчу до матчу покращуються ігрові зв’язки.

«Я навчався у сільській школі. Вчитель з фізичної культури побачив у мене певні здібності»

– У цьому матчі ви відзначилися хеттриком. Який із трьох голів вам найбільше сподобався?

– Насамперед варто відзначити мій третій гол, коли ми перехопили м’яч на власній половині поля. Вечурко відпасував з глибини, а я змістився з лівого краю й обвідним ударом із правої ноги направив м’яча в дальній кут. Отримав задоволення від комбінації. Давно не забивав з-за меж штрафної.

Читайте також: 10 листопада Васт виключать із Другої ліги, результати – анулюють. Ось як зміниться таблиця дивізіону

– Вісім голів у нинішньому сезоні відповідають вашим амбіціям чи хотілося більшого?

– Завжди хочеться забивати більше. У команді має бути один бомбардир (сміється, ‒ прим. Я.К.). На досягнутому не планую зупинятися. Працюватиму ще більше на тренуваннях.

– Пригадайте свої перші кроки у футболі? Хто вас привів у футбол та хто допоміг розкрити потенціал?

– Я навчався у сільській школі. Вчитель з фізичної культури Василь Голодишин побачив у мене певні здібності. Він порекомендував мене в Бережани. Тренером там тоді працював Василь Васильович Буняк. З села протягом години добирався потягом на тренування. Грав за місцеву команду, забивав чимало на дитячому рівні.

Коли закінчив середню школу, то перейшов навчатися в спортивний клас. Там навчався 10 і 11 класи. Коли вступив до педагогічного університету, то грав за ФК Тернопіль, за студентів. Дорогу у футбол дав мені вчитель фізичної культури, який нині покійний. Він возив нас до Бережан на змагання серед шкіл. З теплотою згадую той період свого життя.

– У сезоні 2012/13 ви в ФК Тернопіль стали другим бомбардиром Другої ліги з 15 голами. Напевно, це один із пам’ятних періодів у кар’єрі?

– Для молодого футболіста то був продуктивний період. Грав у команді, там був згуртований колектив. Всі один одного добре знали. З адаптацією жодних проблем не було.

– ФК Тернопіль тоді грав по 80 матчів на рік. Як вдавалося витримувати цей шалений графік?

– Ми грали Другу лігу, Кубок, а також були студентські змагання. Не відчував якихось проблем. Всі були голодними до футболу і намагалися проявити себе.

«Гол у ворота Шахтаря залишиться у моїй пам’яті назавжди»

– У Полтаві та Геліосі ви зіграли також достатньо матчів, але проявити себе не вдалося. У чому на вашу думку причина цього?

– Вважаю, що мені не вистачило часу адаптуватися під інший стиль гри. Тернопіль грав більше вертикально, у силовий футбол. А ці команди намагалися контролювати м’яч, більше комбінувати. У Геліосі у мене взагалі нічого не вийшло. За весь сезон відзначився всього одного разу.

– Безумовно, найбільш продуктивним поки що періодом для вас є виступи в Агробізнесі. Відчуваєте, що на повну розкрити потенціал у цьому колективі?

– У Агробізнесі мене просто «прорвало». Щасливий, що зміг проявити себе з найкращого боку у цій команді. Це був хороший період у моїй кар’єрі.

– Гол у Кубку проти Шахтаря безумовно є поки що найбільш важливим для вас. Можете ще раз пригадати ті емоції? Можливо, навіть десь схопили зіркову хворобу?

– Гол у ворота Шахтаря залишиться у моїй пам’яті назавжди. Мій забитий м’яч вивів команду до півфіналу. Я не знаю, що таке зіркова хвороба. Розумів, що треба ще багато працювати. Мене переповнювали позитивні емоції.

– Чи дійсно Олег Собуцький живе футболом? Які у вас враження залишилися від спілкування з цією людиною?

– Хочеться, щоб таких президентів було якомога більше. Собуцький кожного дня жив футболом. Команда могла програти, а президент платив премію, адже йому сподобалася гра. У футболі це рідкість. Бажаю йому всього найкращого і дякую за співпрацю.

«Мозіль, Курило, Пердута, Карась, Груша, Черненко – ось з якими хлопцями довелося пограти»

– Хто із тренерів справив на вас найбільше враження?

– Хочу насамперед відзначити Сергія Сизихіна. Це професіонал, який віддає всього себе футболу. Для Сизихіна у футболі немає дрібниць. Його підказки для мене є дуже цінними. Він з кожним гравцем проводить бесіди, розповідає як грати у тій чи іншій ситуації. Приємно з таким тренером працювати. Тренерський штаб відповідально готується до кожного матчу.

– З ким із нинішніх зірок футболу вдалося пограти?

– Насамперед варто відзначити Курила та Мозіля, які зараз грають в УПЛ. З Курилом ми грали ще в Тернополі. Також хочеться згадати Пердуту, з яким ми вчилися ще у тернопільському ліцеї і грали за ДЮСШ. В Оболоні виступають зараз Груша, Карась, Черненко.

– Період у бузівській Ниві можете занести собі в актив чи все ж прагнули більше? Чому разом з командою не підвищилися у класі, а залишилися на рівні Другої ліги?

– У першій частині сезону переважно виходив на заміну і забив всього один гол. Навесні за сім ігор забив три м’ячі. Вважаю, що це пристойний показник. Коли тренер виводить команду у Першу лігу, то не завжди його залишають. Керівники вирішили провести суттєві зміни перед дебютом у Першій лізі. Я був шокований такими змінами. Новий тренер не бачив мене у команді. Вирішили не продовжувати зі мною контракт.

– Можливо, у вас були якісь пропозиції від клубів Першої ліги? Чому обрали саме Чайку?

– З Першої ліги конкретних пропозицій не було. Була пропозиція зі Скали 1911, але в останній момент зателефонував Сизихін і запросив до своєї команди. Дружина підтримала мене, мій вибір, хоча, якби грав за Скалу 1911, то додому їхати було всього три години. Дякую їй за підтримку.

– Нинішня Чайка спроможна підвищитися у класі вже цього сезону? Конкурентний чемпіонат додатково вас мотивує прогресувати?

– Проблем з мотивацією у нас немає. Завжди хочеться грати на найвищому рівні, конкурувати з сильнішими. Безумовно, команда потребує підсилення, але це все залежить від керівництва. Наше завдання – фінішувати в топ-3. Намагатимемося перемагати у кожному матчі.

Герой 16-го туру Другої ліги. Ілюстрація pfl.ua

БЛІЦ

  • Народився у Котіві Бережанського району Тернопільської області
  • Вихованець – ФК Тернопіль
  • Перший тренер – Василь Васильович Буняк
  • Улюблений гравець – Ліонель Мессі
  • Улюблений клуб – Арсенал
  • Мета у футболі? Прагну грати з Чайкою в УПЛ. Намагатимемося разом з командою спочатку підвищитися до Першої ліги

Ярослав Кроха