Ярмоленко, Шулянський і знову Климчук: вся збірна 2-го туру Прем’єр-Ліги

Воротар – Кирило Фесюн (Колос)

Здавалося, перехід Волинця в Дніпро-1 гостро поставить воротарську проблему в ковалівському клубі, проте натомість молодий Фесюн другий тур поспіль проводить без пропущених м’ячів. Одесити створили немало моментів біля воріт господарів, але Кирило виручив і після прицільного удару Кузика, і після гострих ближніх випадів Єрмакова та Шпорна. Цікаво, що відразу після останнього сейву воротаря – одного з найефектніших у турі – Колос пішов вперед і відкрив рахунок.

Правий захисник – Петро Стасюк (ЛНЗ)

Відразу кілька колишніх минайців вийшли грати проти колишньої своєї команди в складі черкаського клубу. І всі проявили себе якнайкраще. Наприклад, Стасюк перегравав своїх суперників на фланзі, активно підключався до атак, підтримував своїх вінгерів, які грали на досить високих середніх позиціях. До речі, Петро віддав гольову передачу на Бойка під перший гол – переломний у матчі на «Минай-Арені».

Центральний захисник – Володимир Адамюк (СК Дніпро-1)

У першому матчі без Довбика СК Дніпро-1 здобув дійсно командну перемогу – на відзнаку заслужило чимало футболістів, і кожному довелося щось перебороти, щоб досягти успіху. Наприклад, Адамюк у дуеті з Сарапієм мав немало складних моментів біля своїх воріт, передовсім, завдяки високошвидкісним Макуані та Янакову. Натомість, Володимир традиційно непоступливо грав із майстром єдиноборств Будківським і багато в чому виключив його з гри. Також він активно підключався до атак і відпасував на Бабенка під ефектний переможний гол.

Центральний захисник – Микола Матвієнко (Шахтар)

Це трішки аномально, що на старті найкращим (і найстабільнішим) голеадором чемпіона є центральний оборонець. Але Матвієнко це заслужив, тому що дивовижним чином задіяний у комбінаційній грі своєї команди. Микола не лише забив найбільш скандальний м’яч туру, скориставшись неузгодженістю дій суперників і невиразною артикуляцією арбітра. Він міг забивати ще та виконав низку проникаючих передач на чужій половині поля. До слова, в захисті Матвієнко теж відіграв досить ефективно – найкраще в турі сумарне число перехоплень і відбирань, хоча саме з його «свічки» Марусич витиснув гольовий пас на Шевченка.

Лівий захисник – Євгеній Шевченко (Верес)

Своїми багаторічними успішними виступами відразу за кілька різних клубів Першої ліги Шевченко давно заслужив шанс проявити себе в УПЛ. Матч проти Шахтаря показав, що Євген готовий до цього. Передовсім, він сильно відіграв на своєму фланзі (зверніть увагу, як Гочолейшвілі змушений був зупиняти свого візаві з фолами та жовтою карткою). А ще саме Шевченко проштовхнув м’яча в ворота «гірників» після скидки Марусича та навіть міг приносити перемогу рівнянам, але воротар Різник виручив донеччан.

Центральний півзахисник – Руслан Черненко (Оболонь)

Його команда програла, проте ми просто не маємо права проігнорувати сильний особистий виступ Черненка. Він встигав, здавалося, скрізь: і біля своїх воріт, коли з лінії виніс м’яча після майстерного удару Ярмоленка, і біля чужих – адже більшість гостроти від «пивоварів», так чи інакше, йшла саме через Руслана. Черненко забив сам прямим ударом зі штрафного та асистував Карасеві. Зробив стільки, що за поразку в дербі Оболоні – одному з найбільш симпатичних новачків УПЛ – точно не соромно.

Правий півзахисник – Дмитро Хомченовський (Кривбас)

У матчі проти своїх колишніх одноклубників Хомченовський був одним із найбільш старанних – і виконаний на силу пенальті в поперечину це підтверджує. Дмитро міг зрівняти рахунок ударом через себе (влучив у поперечину), зате потім заробив 11-метровий під гол Луньова. Активний Хомченовський міг забивати і сам (згадати б нереалізований пенальті), зате в третій результативній атаці, яка зняла всі питання в матчі з Зорею, він вдало підіграв Дебелку.

Атакувальний півзахисник – Віталій Буяльський (Динамо)

Столичне дербі виявилося видовищним, результативним і навіть драматичним. А одним із найяскравіших гравців матчу з Оболонню став Буяльський. Це він заробив пенальті під 100-й гол Ярмоленка в вищому дивізіоні, потім забив сам після пасу Дубінчака (третій гол Динамо), а ще видав низку просто-таки розкішних передач, які повинні були стати результативними. Як п’ятою на Волошина, чий удар красивим сейвом нейтралізував воротар господарів Федорівський.

Лівий півзахисник – Артем Шулянський (ФК Олександрія)

Саме зараз, на наших очах, в Олександрії реанімувалася кар’єра одного з найбільш яскравих молодих гравців України – героя юнацької Ліги чемпіонів у Динамо Костюка, Шулянського. Другий матч поспіль Артем забиває переможні м’ячі команди Ротаня. В протистоянні з Металістом 1925 він вдало підкоригував м’яча після скидки Бабогла та кутового. Шулянський відіграв активно, був активним учасником комбінаційної гри господарів і міг забивати ще – після передачі Калитвинцева.

Нападник – Андрій Ярмоленко (Динамо)

Два голи з пенальті, влучання в стійку воріт, момент, коли після його удару з лінії виносив м’яча суперник – так, в матчі з Оболонню ми побачили того самого Ярмоленка, яким він був у найкращі роки. Це справжній лідер атак для Динамо, гравець, який може робити різницю на даному рівні. Після того, як Андрій подолав рубіж у 100 голів у вищому дивізіоні, перед ним відкривається шлях до історичного рекорду.

Нападник – Юрій Климчук (Рух)

На старті нового сезону немає яскравішого нападника за Климчука – слідом за Зорею, він вносить вирішальний вклад у перемогу над іншим учасником єврокубків – Ворсклою. Хоча матч цей починався вкрай невдало для львів’ян, Юрій зробив все, щоб відігратися ще до перерви. Заробляв перспективні стандарти, сам пробивав по воротах полтавців із різних позицій. Це він заробив і реалізував пенальті, зрівнявши рахунок. Потім після тонкої передачі Притули вивів Рух вперед.

Збірна 2-го туру УПЛ. Ілюстрація Sport Arena

Тренер туру – Віталій Пономарьов (Рух)

Проявляючи вольові якості, додаючи під час матчу, прекрасно використовуючи швидкісні та технічні дані своїх провідних гравців, Рух виграє другий поспіль матч на старті нового сезону. При тому, що календар чемпіонату передбачив для львів’ян напрочуд складних суперників, учасників єврокубків. Сучасні Зоря та Ворскла – це клуби, за якими перевіряють свої власні сили. Якщо так, у Руху гарні перспективи на цей чемпіонат.

  • Аналіз від Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу – тут.

Джокер туру – Роман Дебелко (Кривбас)

Звітний тур подарував нам відразу кілька особливо ефектних виходів на заміни. Проте навіть на їхньому фоні виділяється вихід джокера Кривбасу. Дебелко замінив Луньова на 89-й хвилині (форвард замість атакувального півзахисника за мінімальної переваги – сміливий хід тренерського штабу), а вже на 5-й компенсованій Роман забив третій м’яч у ворота Зорі, знявши питання щодо переможця зустрічі.

  • Статистика SportArena.com: 2 матчі у чемпіонаті, 1 гол.

Найкращий молодий гравець туру – Владислав Велетень (Колос)

Чорноморець чинив гідний опір і навіть міг відкривати рахунок у Ковалівці, проте самовіддана гра воротаря та захисту, а також вдало проведені заміни, допомогли підопічним Вишняка здобути три очка. На 13-й хвилині після виходу на заміну замість Мякушка Велетень замкнув передачу Золотова та відкрив рахунок. Цей гол змінив у матчі все.

  • Статистика SportArena.com: 2 матчі у чемпіонаті, 1 пропущений м’яч.

Найкращий легіонер туру – Іван Дібанго (Кривбас)

21-річний камерунець давно став улюбленцем криворізьких вболівальників, і ось чому. Невтомний фулбек чітко та непоступливо грає на всій протяжності свого лівого флангу. Він активно долучається до атак і завжди готовий загострити. В матчі з Зорею Дібанго в особливо важливий момент видав гольову передачу на Приходька.

  • Статистика SportArena.com: 2 матчі у чемпіонаті, 1 асист.

Герой туру – Юрій Климчук (Рух)

Найкращим гравцем цього туру став футболіст, який оформив дубль у переможному матчі з Ворсклою.

  • Статистика SportArena.com: 1 матч у чемпіонаті, 1 гол, 1 асист.