Фото — Sport Arena
Микита Дмитрулін і Андрій Шахов-молодший приїхали до Кривого Рогу на презентацію нового Кривбасу і поспілкувалися з депутатом Верховної Ради і головою опікунської ради клубу Юрієм Корявченковим, який займався відродженням команди.
– Відродження Кривбасу – це свято, особисто для вас?
– Звичайно, як і для всього міста – дуже знакова подія. Я дуже хвилювався, бо дуже давно не було такого футбольного духу в Кривому Розі. Я жодною разі не применшую заслуг Гірника, і він залишається. Але Кривбас – це інше, тут аж мурашки по шкірі йдуть.
– Люди нудьгували за Кривбасом, все-таки 7 років не було клубу?
– Я багато з ким спілкувався – Кривбаса реально не вистачало. Але тоді такий час був, напевно, складно було керівництву клубу уримувати Кривбас. Сподіваюся, що у нас все вийде.
– Розкажіть від «А» до «Я», як все відбувалося? Вам доручив особисто Володимир Зеленський відродити Кривбас?
– Ця ідея не з’явилася місяць тому, як всі пишуть і говорять. Сергій Мазур (тренер, колишній гравець Кривбасу і один з керівників клубу – прим.Ред.) Ще давно приходив до нас, на студію «Квартал 95», у міру можливостей ми йому допомагали. У нього була дитяча команда «Кривбас 84», яка їздила на виїзди, грала вдома. Для цього потрібні були кошти, у міру своїх можливостей «Квартал» допомагав. І давно ми думали, як це, місто Кривий Ріг, 600 тисяч людей населення, і без футбольної команди у Вищій Лізі. Це як? І всюди, де ми з Кварталом їздили, всюди знали про Кривбас Кривий Ріг. І у всіх місто Кривий Ріг асоціювався з промисловістю і футбольним клубом, ну і Кварталом (посміхається).
– З якими проблемами зіткнулися при відродженні клубу?
– Коли працюєш командою – не помічаєш труднощів. Спочатку, поспілкувалися з Мазуром, з уболівальниками, з Костянтином Караманіцом [колишній президент Гірника і нинішній – Кривбасу] збудували графік, як ми будемо йти. Як мені здається, ми дотримуємося його.
– Які плани у нового футбольного клубу?
– Ми бажаємо тільки перемог. Не завжди футбольні клуби грають заради грошей, а для того, щоб грати на більш серйозному рівні, в тій же Лізі Європи або Лізі Чемпіонів. Це найголовніша мрія будь-якого футболіста. Люди ж дуже довго йдуть до того, щоб зіграти на Олімпійських іграх. І потім, коли стоять на п’єдесталі – вони плачуть. Тому що розуміють, який шлях пройшли.
– Ви будете брати участь у подальшій долі клубу?
– Ми обговоримо це з керівництвом клубу. У будь-якому випадку, я не відходжу і не йду від клубу. Якщо буде потрібна моя допомога – із задоволенням включусь.
– Щоб утримувати футбольний клуб – потрібні величезні кошти. У Кривбасу вони є?
– Краще поставити це питання президенту клубу. У Кривбасу є спонсори: Фавбет, Укравіт, Рудомайн. Їх логотипи будуть на футболках і вони будуть допомагати. З приводу бюджету Кривбасу – я спілкувався з Караманіцом, приблизно на Першу Лігу кошти є. Є запас, щоб вийти. Всі проблеми потрібно вирішувати поступово. Не думати, як ми будемо грати в Лізі Чемпіонів або Лізі Європи, а думати, як ми до цього можемо прийти.
– Для вас це старий добрий Кривбас або новий проект і новий клуб?
– Прикро було, коли в 2013 клуб зник. І дуже радісно зараз. Спілкувався з уболівальниками і ми хотіли залишити атмосферу того Кривбасу. І зараз говорити «Той Кривбас» або «Цей Кривбас» – неправильно. Це один Кривбас. Футбольна емблема майже та ж, від цього нікуди не втечеш.
– Володимир Зеленський дуже любить Кривбас?
– Володимир Зеленський дуже любить футбол. І любить Кривбас. Він також уболівальник Динамо. У нас в студії «Квартал 95» взагалі ділилися на групи. Хтось вболівав за Шахтар (Гагарін Артем), інший за Дніпро, багато за Динамо. Але ми не сварилися.
– Було багато критики на адресу Зеленського. Мовляв, президенту нема чим зайнятися, окрім як відроджувати футбольний клуб. Як ви до цього поставилися?
– Життя таке – не робиш, про тебе говорять погано. Робиш – всі говорять погано. Є люди, які нічого не роблять і говорять, що все відмінно. Ось, наприклад, вболівальники, які сказали: «Спасибі» і будуть ходити на стадіон. А інші кажуть: «Навіщо нам це потрібно?». Кожному не догодиш.
– Є ймовірність, що такі команди, як Темп Шепетівка та інші легендарні клуби з 90-х і 2000-х отримають нове життя?
– Я ж не можу вам цього сказати. Нещодавно я спілкувався з Андрієм Павелком. Знаю точно, що в Одесі є люди, які хочуть повернути Чорноморець на вершину. У Харкові теж є зацікавлені у відродженні Металіста. Навіть в Охтирці говорять про відродження Нафтовика. У людей є амбіції. Просто тут такий момент: Цей період, який пережила країна – дуже сильно вдарив і по людям, які займалися футболом і інвестували в нього. До 2014 року був шикарний чемпіонат, якому могли багато країн позаздрити.
– Ви, як уболівальник теж вважаєте, що нинішні СК Дніпро-1 і Металіст 1925 – це не ті клуби, що раніше?
– Я ж спілкуюся з уболівальниками. У Дніпрі точно не підтримали. Але команда грає. Деякі люди кажуть, що «уболівальник не повинен вчити, як тренувати команду і як грати», може, тут вони мають рацію, але спілкуватися з уболівальниками потрібно. Хто ще буде ходити вас підтримувати. Якщо немає уболівальників, який тоді взагалі в цьому сенс?
– Ви б погодилися взятися за ці проекти, якби вам запропонували?
– Знову ж таки. Такі проекти за місяць не робляться. Ви думаєте, що президент клубу Кривбасу Костянтин Караманіц так просто взяв і сказав: «Все добре, я згоден». Ні, дуже довго ми з ним розмовляли. Як, що і де це зробити. Упевнений, що у нього було дуже багато безсонних ночей. Тому що він дуже любить футбол. Коли не стало Кривбасу – він чи не єдиний в місті, хто підтримував футбол. Навіщо людина будує манеж футбольний на базі, якщо це не серйозно? У нас багато в країні критих манежів?
– Яка подальша доля стадіон Металург, на якому раніше виступав Кривбас?
– Ви бачите, в якому стані зараз знаходиться стадіон після того, як Кривбас перестав існувати і грати тут. Хоча в підтрибунних приміщеннях тренуються діти, ходять на різні секції. Важко сказати, в яких умовах це відбувається. Спортзал відкритий. У минулому році обласна рада прийняла рішення про виділення 70 мільйонів на реконструкцію стадіону.
Минуло 2 місяці, можете побачити, як іде реконструкція. Просто обшиваються стіни зовні, обвалюється штукатурка, потрібно ж показати, що виділені гроші вкладаються в стадіон. Ми з народними депутатами ініціювали зустріч з губернатором і Павелком. Обговорювали питання. Прийняли рішення і зараз розробляється проект повної реконструкції стадіону. Головне питання було в тому, чи робити його чисто футбольним? І ще момент, в підтрибунних приміщеннях тренуються діти і працює ДЮСШ – і ми наполягли на тому, щоб стадіон був багатофункціональним. Проект у вересні планують затвердити.
– Які у вас, як у давнього вболівальника Кривбасу виникають асоціації, побачивши цей стадіону?
– Багато приємних спогадів. Я пам’ятаю часи СРСР, коли Кривбас грав у Другій лізі. Це було свято – приїхати з Рудників, добиратися півдня, але приїхати на футбол, отримати емоції і їхати назад. Пам’ятаю ще часи, коли Дніпропетровськ, він же Дніпро, був закритим містом і тут грав Дніпро європейські матчі. Той же матч з Бордо добре пам’ятаю. 20 років тому на цьому стадіоні Буффон стояв на воротах, коли Парма приїжджала грати з Кривбасом.
– Два найближчі роки Кривбас гратиме на Гірнику. Тобто, так року потрібно, щоб реконструювати стадіон Металург?
– Було прийнято рішення досліджувати стадіон та вирішити: зносити його і будувати новий або реконструювати старий. Начебто як буде дешевше знести. Але не знаю, наскільки це дешевше. Ще не прораховували це. Дочекайтеся вересня, там все оголосимо. Головне, щоб люди ходили. Адже без уболівальників масовий вид спорту безглуздий. Тим більше в нашому місті, де у людей і так дуже багато проблем. Прийти всією сім’єю і відвести душу – це ж приємно. У Барселоні люди ходять сім’ями на стадіони і живуть цим.
– Найбільш знакові персони в історії Кривбасу, на вашу думку?
– Юрій Максимов дуже багато зробив для клубу і досяг великих результатів. Олег Таран теж досяг великих результатів, Кривбас грав в єврокубках при ньому і брав бронзу Чемпіонату України. Нинішній тренер Кривбасу Геннадій Приходько – теж легенда клубу. Подобалися Бойко і Бартуловичем, коли грали за Кривбас.
– Так все-таки, Динамо чи Кривбас – улюблений клуб?
– Кривбас завжди в серці. І вболіваю за Динамо. Ми ж жителі Кривого Рогу. Я тут виріс, ходив на Кривбас. Я ніколи не приховував, що вболіваю за Динамо. Я за них вболіваю з 1986 року. Динамо Лобановського. Баль, Євтушненко, Кузнецов, Михайличенко. Мене тоді і втягнув футбол. На Кривбас я ходив на Другу Лігу.
У зв’язку з активною нинішньою діяльністю я не встигаю зараз взагалі стежити за результатами. Єдине, що недавно бачив таблицю коефіцієнтів чемпіонатів, бачив, що Кравець у Динамо повернувся.
– Як вам призначення Луческу?
– Це футбольний тренер. Його призначає керівництво клубу. Вони побачили це ось так. Так, можливо, є негативні моменти, особливо, якщо згадати, як він висловлювався про Динамо. Але в той час Динамо і Шахтар змагалися на рівних. Зараз Динамо трохи слабкіше Шахтаря. Ігор Михайлович вирішив, що Луческу може дати нове життя Динамо. Тому що до цього клуб тренували власні вихованці, крім Сьоміна і Газзаєва. Як їх називають “динамівські серця». Я сподіваюся, що Динамо Київ почне перемагати.
– Коли Кривбас гратиме з Динамо, за кого будете вболівати?
– У Кубку я буду вболівати за Кривбас, щоб вони дійшли якнайдалі. А так – давайте почекаємо поки Кривбас доросте до того рівня, коли наш клуб бронзові медалі брав, і тоді повернемося до цього питання.