На сайті SportArena.com – збірні всіх турів української Прем’єр-ліги 2023/24. Хто цього разу потрапив у 11 найкращих і став переможцем в індивідуальних номінаціях?
Воротар – Кирило Фесюн (Колос)
Слабкість УПЛ виражається, в тому числі, в низькій кількості ударів у площину воріт. Це ознака футболу слабкої продуктивності. Тому й воротарів доводиться оцінювати за залишковим принципом, розуміючи, що в них теж мало простору для героїзму. Ось у площину воріт Колоса ЛНЗ на своєму полі завдав лише три удари – і це не найгірший показник туру. Якщо в моменті з голом черкасця Шестакова Фесюн не зіграв на виході (була в цьому логіка – поруч із суперником були свої захисники), то надалі він парирував прекрасний удар захисника Стасюка та зреагував на менш небезпечне влучання в площину воріт від нападника Хобленка. В принципі, в ЛНЗ добротна група атаки. Якби Фесюн дав слабину, про вольову нічию на виїзді можна було б забути.
Правий захисник – Юхим Конопля (Шахтар)
Навіть незважаючи на останні втрати, лівий фланг Динамо з Дубінчаком і Волошиним, а також Шепелєвим, готовим зміститися на край і звідти подати правою, являв собою певну загрозу для «гірників». Тим більше враження від гри Коноплі, який не дав розігратися суперникам та виключив більшість гостроти зі своєї зони. За винятком моменту, коли Шепелєв подав для удару через себе Беніто, з цього краю прямої гостроти не йшло. Юхим кілька разів здорово зупиняв Волошина та Беніто, а ще встигав розрядити ситуацію біля воріт виносом. Окремо варто відзначити, що Зубков міг грати без тривоги за тили.
Центральний захисник – Валерій Бондар (Шахтар)
Захист Шахтаря пережив на старті кілька неприємних миттєвостей, через травму Азарова Матвієнко вимушено перейшов на лівий фланг, а в центр оборони з лави запасних був викликаний Ракицький. Втім, Бондар знайшов із ним спільну мову й загалом надійно відіграв проти киян. Чітко діяв на перехопленнях і відбираннях, добре читав гру, встигав на м’яч раніше за суперників. Грубо помилився лише раз, коли вибив м’яча за межі карного майданчика точно на Шапаренка (той пробив невдало), та ще необов’язкову жовту картку отримав на Волошині.
Центральний захисник – Тимур Стецьков (Кривбас)
Лідер відстояв стратегічно важливу нічию в Житомирі, хоча моментами Полісся створювало серйозні проблеми для гостей, двічі виручав Кліщук, а його підстраховувала стійка. Стецьков загалом встигав відпрацьовувати в захисті, а також дав тонку гольову передачу на Кузика. Можна пред’явити Тимуру стосовно голу Козака – проте справедливо також буде зазначити, що Дібанго не встигав повернутися й після передачі Макуана суперник мав час і простір, щоб обробити м’яча й пробити на виконання. Стецьков міг хіба що діяти жорстко, що теж мало б свої наслідки.
Лівий захисник – Семен Вовченко (Верес)
У пошуках стабілізації гри рівняни змінили декілька стратегічно важливих позицій, зокрема, на лівий фланг був переведений Вовченко, який частіше грає в центрі захисту. В матчі проти Зорі її колишній дублер багато відпрацював саме в захисті, проте вийшло так, що пригодився Вересу в атаці. Це саме Семен вперше в матчі зрівняв рахунок для рівнян, замкнувши подачу кутового від С.Шарая.
Центральний півзахисник – Олександр Піхальонок (СК Дніпро-1)
Кібернетичний центр дніпровців і сам пристрілювався до воріт ФК Олександрія, проте найбільше традиційно відпрацьовував в організації гри та підіграші. Саме Піхальонок виконав розкішну різану подачу на дальню стійку, звідки Адамюк скинув під удар Філіппова (це був так званий «перед-асист» під переможний гол), а також видав ще кілька прекрасних пасів. Зокрема, з Олександром вони розіграли ту атаку, яку так красиво завершував Гуцуляк (гол не зарахували через офсайд). Ще одну чудову передачу Піхальонка не використав Леднєв.
Правий півзахисник – Олександр Зубков (Шахтар)
Зубков був одним із очікуваних козирів Шахтаря в Класичному, і він зіграв свою роль. Олександр був активним весь матч – саме він, врешті-решт, завдав першого удару в площину в матчі. Причому не обмежувався коридором своєї позиції, а постійно імпровізував, зміщувався, обмінювався з зонами. В епізоді з вирішальним голом Зубков сміливо пішов у центр, стартував на розрізний пас Невертона та пробив під воротаря. Переможний гол доповнила хороша робота на фланзі, де вони з Коноплею переграли небезпечних опонентів.
Атакувальний півзахисник – Денис Нагнойний (Зоря)
При попередніх тренерах Нагнойний періодично нагадував про себе – причому, міг зіграти навіть чистого нападника, такого собі ерзац-форварда. У Рівному Денис зіграв найголовнішу роль для своєї команди. Спершу відкрив рахунок, замкнувши якісну флангову подачу Данченка, а в другому таймі після подачі кутового вдало підіграв для Яцика, який повторно вивів вперед луганців. Перемогу підопічні Кривенцова не втримали, проте Нагнойний провів свій найкращий матч у сезоні.
Лівий півзахисник – Ілля Квасниця (Рух)
Божевільний матч провів вінгер рухівців. Оболонь не встигала за його переміщеннями, тому що стрімкий футболіст, здавалося, встигав скрізь і охоче розтягував редути киян своїми нетривіальними рейдами. Уже на третій хвилині Ілля на дальній стійці замкнув подачу Романа, а наприкінці матчу, коли господарі змушені були відігруватися, своєчасно відпасував на Карабіна. Граючи номінально правого края, Квасниця має потенціал до роботи на всій ширині атаки. Його прогрес показує, що Ілля може вирости в гравця міжнародного рівня.
Нападник – Ігор Краснопір (Оболонь)
Він міг зрівнювати рахунок ще в першому таймі, трішки не діставши м’яча, натомість працював у підіграші – віддав передгольову передачу на Слободяна, який підключив Суханова (дальній удар Сергія не розгадав воротар). Відразу після перерви Ігор класно стартував на передачу Дубка й вивів Оболонь вперед на «Арені Львів». Взяв він участь і в тому моменті, який завершився незарахованим взяттям воріт.
Нападник – Олександр Філіппов (СК Дніпро-1)
Важкий матч з олександрійцями змушував господарів цінувати створені моменти. От і Філіппов інтуїтивно відчув гол, зреагувавши на скидку від Адамюка й забивавши практично з кроку від лінії воріт. Міг забивати Олександр і ще, в фірмовій манері прибравши м’яча під себе – направив його з не дуже зручного положення повз воріт. Ще Філіппов продемонстрував чудове взаєморозуміння з новими одноклубниками – передовсім, Піхальонком. Вдвох вони організували гол для Гуцуляка, правда, не зарахований через офсайд.
Збірна 13-го туру УПЛ. Ілюстрація Sport Arena
Перед матчем Динамо – Шахтар капітани команд Володимир Бражко та Тарас Степаненко вшанували легендарного футбольного журналіста Артема Франкова на церемонії відкриття матчу разом із його рідними.
Старт у Шахтарі для нового головного тренера виявився подібним до холодного душу – спершу Барселона, потім матч за вихід у півфінал Кубка України, за цим – Класичне в матчі з Динамо, яке спрагло за перемогами над найбільш принциповим суперником. Пушич зумів певним чином розподілити сили, знайти оптимальний підхід до ротації. Він прийняв не найбільш очевидні рішення в центрі захисту, а також належним чином зреагував на травму Азарова (більше того, з виходом Ракицького ланка заграла надійніше). Без Бондаренка, безперечно, півзахист не мав очікуваної стрункості та продуктивності, проте це компенсувалося якісними флангами, роботою без м’яча та швидким переходом від оборони в атаку. Ця перемога – вагомий крок Маріно до здобуття авторитету на новому місці.
- Аналіз від Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу – тут.
Топові заміни в цьому турі, очі розбігаються. Карабін врятував Рух від поразки з Оболонню, Близниченко з пасу іншого гравця з лавки запасних – Ковалюка – забив нічийний м’яч Вереса для Зорі, Козак із Полісся скасував поразку своєї команди від Кривбасу. Навіть ветеран Мілько вже через 10 хвилин на полі встиг зрівняти рахунок у матчі його Колоса проти ЛНЗ. Проте найбільш разючі заміни – в Металіста 1925. Борячук зрівняв рахунок у матчі з Чорноморцем, а Моура упакував переможний м’яч у ворота одеситів, які навіть у меншості довго трималися проти харків’ян. От тільки кого хвалити, ми не знаємо: Металіст 1925 підтвердив відставку відсутнього на матчі Едмара, так що це вже його помічник Голодюк керував грою.
- Статистика SportArena.com: 8 матчів у чемпіонаті, 1 гол.
Відкрив рахунок на третій хвилині після класної флангової роботи Романа, а в кінцівці вже сам асистував Карабіну, який зрівняв рахунок у драматичному матчі з Оболонню (2:2). Квасниця – вінгер молодіжної збірної України, відносно недавно в дорослому футболі. Проте, як бачимо, це вже той гравець, який у свої 20 років спроможний брати на себе відповідальність за результат у складній ситуації.
- Статистика SportArena.com: 13 матчів у чемпіонаті, 5 голів, 3 асисти.
Будь-яка позитивна гра Невертона в Класичному була б сюрпризом – поки ми бачили його швидкість і техніку, це задатки. Не вистачало результативних дій, а від новачка за 3,6 млн. євро в нинішній УПЛ чекаєш саме такого – конкретики. З Динамо, найкращою вітриною, яка тільки й можлива в сучасному вітчизняному футболі, Невертон сміливо йшов в обіграш, старанно шукав себе в комбінаційній грі Шахтаря та в підсумку виблиснув своїм ігровим мисленням, видавши прекрасну гольову передачу на Зубкова.
- Статистика SportArena.com: 6 матчів у чемпіонаті, 1 асист.
Взагалі, найкращий гол туру вкрав у нас відеоперегляд суддів – говоримо, звісно, про шедевр Гуцуляка. Вибираючи з інших, відзначимо житомирянина Козака, який дуже стильно використав швидку атаку зі зміщенням і вивіреним дальнім ударом.
Найкращим гравцем цього туру став футболіст, який своїм голом вирішив долю Класичного.
- Статистика SportArena.com: 11 матчів у чемпіонаті, 2 голи, 3 асисти.