Фото — ФК Полесье
У позаминулому сезоні, не завершеному через війну, Полісся було середняком Першої ліги. Проте багато хто ще тоді прогнозував команді чемпіонський титул, зважаючи на посилення такими гравцями, як Кудрик, Янаков, Вакула, Будківський. Лише дехто з тих, кого Калитвинцев награвав на початку 2022 року, так і не провів жодного офіційного матчу за житомирян – як майбутня зірка Зорі та молодіжної збірної України Батагов, наприклад.
Читайте також: Прем’єр-ліга вітає: ЛНЗ (Черкаси)
Але в цілому вимушену паузу Полісся використало чудово: тож у сезоні 2022/23 просто не залишило шансів конкурентам, достроково вигравши і перший етап, і чемпіонський раунд, і турнір загалом. Золоті медалі та перший в історії області аванс до найвищого дивізіону – винагорода клубу за стрімкий (і всебічний) прогрес.
Читайте також: Будківський, Груша, Тищенко, Грицук, Галата та вся збірна сезону Першої ліги 2022/23
Що за команда виходить у Прем’єр-лігу? Хто ключові – відомі та невідомі – творці цієї історичної звитяги Полісся (Житомир)? Розбираємося разом на Sport Arena.
Хто вони, в принципі, такі?
Полісся (Житомир) – це реінкарнація колишнього уславленого клубу, який виступав під такими назвами, як Авангард, Полісся, Автомобіліст, Спартак і Хімік, а 2016 році був перезапущений як МФК Житомир. Ініціаторами відродження давнього бренду були, передовсім, міськрада, а також обласна федерація футболу та облдержадміністрація.
Полісся – чемпіон Першої ліги 2022/23, фото t.me/fcpolissya
Як вони дійшли до цих висот?
До честі клубу, він не оминув жодної сходинки. Виступали спершу в чемпіонаті України серед аматорів (без спортивних успіхів), потім за два роки подолали Другу лігу (спершу третє, потім – друге місце в Групі «А» при Анатолію Безсмертному). В Першій лізі провели три сезони: під керівництвом Сергія Шищенка стали 11-ми, Юрій Калитвинцев у дебютному чемпіонаті зимував дев’ятим (змагання не завершено через початок повномасштабної фази війни), а в другому став чемпіоном.
Хто це все підтримав і фінансував?
Мер Житомира Сергій Сухомлин ініціював створення МФК Житомир, його перейменування в Полісся та вихід на професіональний рівень. Спершу футбольний клуб користувався коштами міського та обласного бюджету. В 2020 році новим спонсором клубу стала BGV Group, а рік потому її засновник Геннадій Буткевич став президентом ФК Полісся (Житомир).
Читайте також: Прем’єр-ліга вітає: Оболонь (Київ)
Буткевич значно підвищив матеріальну сторону справи – Полісся змогло собі дозволяти все кращих і кращих футболістів, почало регулярно проводити закордонні збори. BGV Group стала спонсором Winter Cup (спершу з DCH Ярославського, потім на правах ексклюзивного, титульного спонсора). Полісся, до речі, є регулярним учасником цього зимового турніру.
Тим часом за сприяння міської влади було проведено реконструкцію Центрального міського стадіону та «Спартак-Арени». При цьому плани Буткевича настільки масштабні, що він запланував зведення нового стадіону на 12-15 тисяч місць, який буде відповідати (увага!) міжнародним вимогам. Якщо Геннадій справді побудує суто футбольну арену такого рівня, і Житомир прийме єврокубки та матчі збірної України, ми точно знаємо, хто в цьому місті стане наступним почесним громадянином.
Геннадій Буткевич, ФК Полісся
І це не все – клубна база вже є, її постійно вдосконалюють, добудовують. А в планах – окрема база для академії. До речі, ретельний перегляд усіх юних кадрів Житомирщини системно проходить на всіх рівнях – скаути стежать як за земляками, які виступають в юнацьких складах клубів УПЛ, так і за місцевими – зовсім невідомими – талантами.
Хто розвиває футбольну сторону?
Генеральний директор ТОВ ФК Полісся ‒ Володимир Загурський. Він місцевий, працює в клубі ще з часів нижчих ліг, зробив великий внесок у відбудову системи управління та менеджменту. Спортивним директором клубу було призначено Юрія Максимова, проте на днях він очолив друголіговий ПФК Звягель (це не проблема – колишній головний тренер Сергій Шищенко успішно курирує напрям роботи з юними футболістами). Багаторічний керівник ТК Футбол 1/2/3 Олександр Денисов зайняв у клубі посаду директора з медіа, маркетингу та спонсорства. Це результат успішної співпраці з ФК Полісся та BGV Group в часи організації трансляцій Першої ліги та проведенні Winter Cup.
Тренерський штаб Полісся таким чином розподілений по позиціях і сферах роботи:
- екс-півзахисник Динамо та збірної, екс-наставник національної та юнацької збірних України Юрій Калитвинцев ‒ головний тренер
- екс-півзахисник Дніпра, Динамо та збірної, екс-наставник Кривбасу, Металіста та багаторічний тренер збірних Геннадій Литовченко ‒ асистент головного тренера
- колишній головний тренер Нафтовика (Охтирка), Скали (Стрий), тренер ВПК-Агро Володимир Книш ‒ тренер
- колишній воротар Шахтаря (Макіївка) та Металурга (Маріуполь), екс-тренер воротарів Іллічівця-2, Поділля та Лівого берега Михайло Федунов ‒ тренер воротарів (замінив на цій посаді Рустама Худжамова)
- Сергій Пінчук ‒ тренер-аналітик
Хто ‒ зірки нинішнього Полісся?
26-річний воротар Олег Кудрик колись подавав надії в Шахтарі, пройшов юнацьку Лігу чемпіонів. Грав за Карпати та Маріуполь. Відіграв сезон не безпомилково, проте загалом дуже сильно.
38-річний центрбек Андрій Гітченко провів топовий сезон. Незважаючи на всі випробування, які випали на долю захисту (травма Нестерова, скандал із штовханням арбітрині Червака, під кінець сезону – справжня епідемія пошкоджень у захисників і опорників), він відіграв рівно та переконливо.
33-річний опорник Владислав Огіря – системоутворюючий гравець. Наскільки багато він важить для Полісся, стало ясно, коли він травмувався на самому початку Чемпіонського раунду. Без нього і з ним – це різні команди.
35-річний атакувальний півзахисник Василь Грицук – справжній «фантазіста» цієї команди. Володіє високим футбольним інтелектом, звідси – проникаючий пас, бачення поля, вміння здорово зміщатися на фланги та просувати м’яч. Безпомилковий пенальтист до всіх своїх чеснот.
Пилип Будківський, фото — polissyafc.com
31-річний нападник Пилип Будківський – це найкращий бомбардир сезону (14 голів) і вибраний недавно голосуванням клубів Гравцем сезону в Першій лізі. Це дійсно топ-придбання для Полісся – і говоримо не тільки про, власне, забиті м’ячі. Філ непереможний у боротьбі за м’яч, його дуже важко опікати, він вміє підіграти команді. Загалом це постійний козир житомирян на чужій половині поля. По секрету скажемо, що всі, хто зараз хоче в УПЛ, уже починають шукати подібного плану нападника. А їх в Україні так мало, що на всіх не вистачить.
Хто ще? Та багато хто. Як не оцінити Козака, який, незважаючи навіть на травму, видав 10 результативних дій (4+6). Або того ж Шастала, який дає тренерському штабу аж три опції, що дозволяють видозмінити в атаку. Або, наприклад, Кушніренка, який набив сім голів із місця центрального півзахисника (при цьому ми не говоримо про те, що він теоретично може закрити аж чотири позиції на полі). Або молоді вінгери Янаков і Вакула – гравці настільки обдаровані, що від них чекаємо прориву вже в наступному сезоні?
Які їхні перспективи?
Насправді є багато чого, що Буткевич і Полісся роблять дуже правильно. Це, приміром, розбудова інфраструктури та академії – сучасні «скоробагатьки» збирають навколо вивіски 25 непоганих гравців, і їм цього достатньо, а от житомирський клуб розвиває все з прицілом на більші досягнення, на вищий рівень, на єврокубки.
Це також насичення клубу сильними радниками, експертами на кожному напрямку діяльності. Буткевич уже змінював головних тренерів, склад неодноразово бурхливо оновлювався, проте стратегічний курс – незмінний. Є бачення, як повинна грати команда й чого вона має досягти. Кадри підбираються під це, а не під персоналії підтасовується тактична схема чи стиль гри. Ознака клубу з великими можливостями.
Це заздалегідь розпочата селекційна робота – африканців із чемпіонату світу U-20 підписали ще в першолігові часи, про інтерес до Чоботенка та кількох інших гравців, які зараз мають бути презентовані в Поліссі, нам відомо уже рік як. Тобто, випадкових гравців тут уже не буває, всіх «ведуть» довго й вивчають ретельно. Як не дивно, ще одна ознака серйозного підходу – що клуб не дуже оновить склад. Тому що зносити бульдозером команду кожен рік – це дичина, яка прямо суперечить системності розвитку гравців і клубу.
Тому наразі мені подобається, як сам Буткевич сформулював завдання команди: «Ціль в сезоні — спробувати потрапити в топ-5. А також — не програвати на домашньому стадіоні на очах у житомирських вболівальників. Ми повинні радувати житомирян і особливо тих хлопців, які зараз на передовій». На правах прогнозу висловлю обережну сентенцію: якщо Полісся не лише підлатає потенційно проблемні позиції (центр оборони, опорна зона, фланги захисту), а ще й підпише гравців на підстраховку й конкуренцію віковим лідерам, то можна буде всерйоз нав’язати боротьбу за місце в п’ятірці та єврокубки. Далі буде видно.