На момент дострокової зупинки сезону 2021/22 дебютант змагань ПФЛ ‒ СК Полтава ‒ посідав шосте місце серед 16 учасників Групи «Б» Другої ліги. За звичних обставин цей клуб продовжив би планомірно розвиватися, проте зараз, скоріше за все, він буде переведений у знекровлену зняттям семи учасників Першу лігу.
Чи готовий до цього клуб, як проходить його підготовка та селекція? Розповідає виконавчий директор СК Полтава Станіслав Майзус, який пройшов із клубом шлях від обласних змагань до Першої ліги серед всеукраїнських професіоналів.
Першоліговий Кремінь чотири рази обіграли з загальним рахунком 21:3
‒ Станіславе, пропоную розпочати з поточного моменту. Як СК Полтава переживає війну? Чи всі футболісти на місці, чи, можливо, є такі, хто зараз не займається футболом?
‒ На щастя, нам вдалося зберегти команду під час війни. З кінця березня зібралися в рідному місті і працюємо тричі на тиждень, граємо контрольні матчі. У вільний час наші хлопці допомагають теробороні, волонтерять, здають кров. А наш масажист-фізіотерапевт Максим Литвинов із перших днів повномасштабної війни знаходиться у лавах ЗСУ.
‒ СК Полтава не виходила, здається, з навчально-тренувального ритму. Скільки спільних тренувань провели в цей час? Наскільки зріс авторитет клубу, якщо вже СК Полтава є бажаним спаринг-партнетром для клубів УПЛ?
‒ За час вимушеної паузи ми здобули чотири перемоги у чотирьох спарингах із земляками з Кременя (загальний рахунок 21:3), перемогли Гірник-Спорт – 4:1, двічі зустрічалися з ворсклянами (2:2, 0:1). Надзвичайно корисним для нас був гостьовий спаринг із Олександрією за шаленої спеки, який за цілком рівної гри нам вдалося виграти – 2:1. Попереду – фінальна частина підготовки до нового сезону, плануємо провести ще 4-5 спарингів, в тому числі і з клубами УПЛ. СК Полтава поступово рухається вперед і нам приємно, що клуби УПЛ зветають на нас свою увагу.
‒ Які зміни, загалом, відбулися в складі? Чи є гравці, які офіційно покинули клуб або офіційно поповнили його склад? На які позиції шукаєте посилення?
‒ Завдяки зусиллям президента клубу Сергія Іващенка нам вдалося зберегти команду, тому суттєвих кадрових змін не буде. Наразі переглядаємо групу виконавців, за якими давно слідкували, ймовірно, когось із новачків підпишемо, проте прізвища називати зарано. Селекційна робота ніколи не закінчується і якщо ми знайдемо сильного гравця, то місце на футбольному полі тренерський штаб йому точно знайде. Незалежно від амплуа.
СК Полтава сподівається зіграти в східній групі
‒ Великі плани керівництва клубу щодо розвитку міської спортивної інфраструктури не порушила воєнна ситуація?
‒ Звісно, порушила. Будувати клубний стадіон будемо після Перемоги, матчі наступного сезону плануємо грати на аренах наших земляків-ворсклян, адже між клубами склалися гарні стосунки.
‒ СК Полтава за попереднім розподілом учасників змагань ПФЛ потрапляє в Першу лігу. Чи готові до цього? Адже, наскільки розуміємо, таку стратегічну мету клуб мав перед собою й раніше…
‒ Якщо отримаємо шанс зіграти у першій лізі – скористаємося нам. Впевнений, що “хлочиками для биття” там не будемо. Наша ж довгострокова стратегічна мета – це УПЛ, шлях до неї тернистий, але ми налаштовані максимально використати ті можливості, які маємо. Штучно стримувати рух клубу вперед точно не будемо. Розуміємо, що все залежить від нас самих.
‒ Зрозуміло, що поточний розподіл суто умовний і витічка в ЗМІ показала тільки початок переговорного процесу. Тим не менш, у якій із груп СК Полтава хотіла б опинитися? Східній чи західній, як у попередньому варіанті?
‒ Якщо розподіл на групи буде проводитись за географічним принципом – то ми маємо грати у східній групі. Всі ж розуміють, де на карті знаходиться Полтава. Витрачати кошти на мандрівки по 1000 км в один кінець не є нашім пріоритетом. Зайвих грошей у клубі немає.
‒ Де плануєте проводити домашні матчі в Першій лізі? Чи є впевненість, що місто Полтава ввійде в пул міст-учасників професіональних футбольних змагань?
‒ Сподіваємося, що нам дозволять грати домашні матчі у Полтаві. Місто відносно безпечне, стадіони, на яких плануємо проводити домашні матчі, поруч мають укриття, тому відповідають безпековим нормам. Футбол – це наша робота, а наші уболівальники, які зараз на фронті, чекають початку сезону не менше, ніж футболісти. Ми віримо в ЗСУ, тому гратимемо в першу чергу для тих, хто боронить рідну землю.
Будь-який місцевий талант має шанс заграти в команді з рідного міста
‒ Розкажіть, будь ласка, про ідеологію СК Полтава. Погодьтеся, в Україні поява “других” клубів у містах зазвичай бувала невдалою – як із точки зору інтересу вболівальників, так і з точки зору довговічності проекту… СК Полтава успішна в боротьбі за інтерес полтавських вболівальників? Де хочете бачити клуб через кілька сезонів?
‒ Ми не плануємо відступати від клубної філософії, вибудованої ще за часів виступів на аматорському рівні – кістяк команди формується на полтавських футболістах. Будь-який місцевий талант має шанс заграти в команді з рідного міста, а не шукати щастя бозна-де. У Полтаві працюють кілька футбольних шкіл, які щороку випускають молодих гравців. Найкращі з них мають шанс потрапити на “олівець” до наших тренерів. Що стосується уболівальницького інтересу, то він відчувається навіть попри те, що у країні війна. Людям потрібна віддушина. Сподіваюсь, що вже у наступному році глядачам дозволять повернутися на трибуни стадіонів.
‒ Як взагалі починалася історія СК Полтава? (для читачів – не варто плутати з ФК Полтава, зовсім іншим клубом, який виступав свого часу в Першій і Другій лігах і навіть здобував право зіграти в УПЛ)
‒ У 2011 році ми з Володимиром Сисенком, беззмінним головним тренером СК Полтава, створили цю команду, яка кілька сезонів провела в обласному футболі, постійно прогресувала, вигравала чемпіонат і Суперкубок Полтавщини. Клуб отримав “нове дихання” у 2019-му, коли його очолив Сергій Іващенко – відомий у Полтаві підприємець, забудовник, меценат. Сергій Васильович робить все можливе та неможливе, щоби наш проєкт жив і розвивався. За останні три роки клуб зробив величезний прорив і продовжує рухатися вперед. Звісно, війна коригує наші інфраструктурні плани, проте стратегічні цілі незмінні – ми будуємо сучасний футбольний клуб, який із часом буде грати в еліті українського футболу, матиме власну школу і власний дім – новий чисто футбольний стадіон європейського рівня.
‒ Про вас особисто. Відома ваша робота як спортивного журналіста, ви також працювали в менеджменті ФК Полтава в часи ювілею того клубу. Як ви прийшли з журналістики в футбольний менеджмент, які завдання перед собою ставите та чому повірили саме в проект СК Полтава?
‒ Про себе багато говорити не буду. Мені просто пощастило, оскільки футбол я знаю з різних боків – як керівник клубної прес-служби, як спортивний журналіст провідних вітчизняних видань, як редактор та видавець програм і довідників, як ліцензований агент футболістів, як президент аматорського футбольного клубу, як дитячий тренер, як менеджер професіонального клубу. Мені пощастило працювати в футболі поруч із такими особистостями, як Анатолій Коньков, Сергій Морозов, Віктор Носов, Андрій Баль, Володимир Мунтян, Володимир Лозинський та іншими футбольними гуру. Проте найбільший вплив на мої футбольні погляди здійснив головний тренер СК Полтава Володимир Сисенко, якого я вважаю одним із найкращих футбольних фахівців нашої країни.