Вадим Милько в матче с Шахтером. Фото — koloskovalivka.com
36-річний капітан Колоса Вадим Мілько вкотре підтвердив свій клас у грі з Інгульцем. Саме його гол приніс перемогу команді з Ковалівки, яка дозволила Колосу піднятися до першої шістки.
– З перемогою у номінально гостьовій зустрічі, а за фактом, практично у домашній обстановці, адже матч проходив у Києві.
– Так склалися обставини, що ми грали у Києві. Поле для всіх було однакове. Газон на стадіоні Баннікова був гарної якості. Дуже раді перемозі над Інгульцем. Думаю, що це наша перша перемога над командою з Петрового саме у столиці України, де ми раніше з ними вже грали. Інгулець – непростий суперник.
– У яких компонентах гри Колос був сильнішим за Інгулець?
– У першому таймі ми трохи перетерпіли. Інгулець мав перевагу, але до середини першого тайму ми вирівняли гру. А вже після забитого м’яча ми взяли її під контроль. Впевненості у нас побільшало. Плюс зіграв на нашу користь стандарт, який ми награємо.
– Саме ти відзначився. Згадаєш цей епізод, що трапився на 41-й хвилині зустрічі?
– Пішла подача до штрафного майданчика, Вова Лисенко головою продовжив м’яч, і я замкнув передачу, перебуваючи на дальній штанзі. Щокою я потрапив у дальній кут воріт. Ми це награємо.
Дивіться також: Інгулець – Колос. Відео огляд матчу за 14 квітня
-Такі зустрічі граються до забитого м’яча?
– Думаю що ні. З одного боку, може здатися, що у другому таймі ми низько сіли, але це не так. Ми чекали на контратаки, адже у нас дуже швидкі флангові півзахисники і ми хотіли це використовувати. Моменти, щоб зробити рахунок 2:0, у нас були, однак збільшити свою перевагу ми не змогли.
– Ви по ділу виграли?
– Так.
– Тобі скоро виповниться 37 років, а ти забив уже четвертий м’яч у цій першості України. В чому секрет?
– Я до себе досить самокритично ставлюся. Хочеться бути в тонусі. Молодь настає на п’яти. Потрібно не поступатись їм і показувати, на якому рівні я виступаю, щоб не було претензій до мене.
– Кого з молодих хлопців ти маєш на увазі?
– У принципі, всі наші зимові новачки намагаються виявити себе. Вони звикають до Колоса. Той самий Сергій Мякушко, динамівський вихованець, який пограв у Іспанії. Він проявляє себе, хоча до нього потрібен особливий підхід. Усі новачки додають, і це видно. Ви помітили, що останніми роками ми не маємо такого яскраво вираженого нападника, який багато забиває. У Колосі всі намагаються, усі на оборону грають. Тому і наша команда є серед лідерів УПЛ.
– Колос знаходиться всього за два очки від зони єврокубків. Про це треба замислюватись зараз?
– На правах капітана я забороняю про це говорити своїм партнерам у роздягальні. Так, кожен сам дивиться у турнірну таблицю та її аналізує. Як тільки ми починаємо говорити про єврокубки, то у Колосі все йде не так. Тому ми цю тему не порушуємо.
– Тиждень тому Колос обіграв і Металіст 1925 року. Набравши шість очок за тиждень, настрій у вас значно покращився?
– Навесні ми почали грати досить натужно. Вкочувалися складно. Традиційно для нашої команди, ми набираємо хід по ходу чемпіонату, і це нас тішить. Тренерський штаб на початку весни використав ромб у нашій грі, а потім ми повернулися до своєї традиційної розстановки. І це дає результат.