Великі амбіції, велике будівництво та пріоритет дитячому футболу: все що треба знати про відроджений Кривбас

Фото — Никиты Дмитрулина

Зовсім недавно Володимир Зеленський доручив народному депутату Юрію Корявченкову відродити футбольний клуб Кривбас Кривий Ріг. Минуло трохи більше місяця, і завдання виконане – Кривбас знову є! Але у людей з’явилася купа запитань: новий чи це Кривбас або перейменований Гірник? Звідки гроші? Як і де клуб буде грати? Які завдання у нової команди? І чому цей клуб може стати успішним?

Президент Кривбасу і екс-президент ФК Гірник Костянтин Караманіц відповів на більшість з них.

«Я з самого боровся, щоб зберегти футбол в цілому в Кривому Розі. Коли створювався Гірник, Кривбасу ще не було. Але останній рік Кривбас доживав, і перспектив не було. Було одне бажання – зберегти футбол в місті, і зберегти торговельну марку Кривбасу, в основному – це про вболівальників. У ФК Кривбас є серце і душа – це його вболівальники “, – зазначив Караманіц.

“Гірник узятий за основу для відродження Кривбасу. Надалі будуть існувати і Гірник, і Кривбас. Зараз ми приділяємо більше уваги Кривбасу, а цей сезон піде, щоб правильно організувати дитячо-юнацьку систему футболу в Кривбасі. У нас вже є такий досвід із Гірником. у чому їх різниця? Історія Кривбасу повинна залучити ще більшу аудиторію, потужних спонсорів, за допомогою цієї емблеми ми хочемо просувати футбол в Кривому Розі».

Кривбас базуватиметься і тренуватися на новій базі Гірника. Там же базується академія Гірника.

У Кривбаса, до речі, є своя окрема школа «Кривбас 1984». Вони обидві будуть підживлювати основний склад Кривбаса новими талантами. Академія Гірника представлена віками від 6 і до 17 років, налічує приблизно 600 дітей.

Також на території в активній фазі будівництво критого манежу. Скоро він буде утеплюватися. Розміри 60х40. Планують у вересні здати в експлуатацію. Будівництво тривало близько року. Його використовуватимуть в основному для тренувань в холодну пору року або якщо погода не дозволяє тренуватися на вулиці.

Крім цього буде 3 повноцінних поля з натуральним газоном і ще кілька з штучним покриттям. Керівництво вважає, що цього буде достатньо і для основної команди, і для академії.

На повне будівництво всієї бази пішло майже 10 років. Амбіцій запрошувати іноземних тренерів в академію – у Кривбасу немає. Клуб робить ставку на українських тренерів. Головні завдання і мета клубу – не купувати футболістів, а витрачати гроші на своїх вихованців.

У президента клубу є своє бачення розвитку. «У нас є фундамент. А це ключова відмінність нового Кривбасу від старого. Стадіон, на якому тоді грав Кривбас – належав місту, поля тренувальні теж. Зараз залишилася тільки лише газонокосарка. У них залишилася футбольна школа, яка на бюджеті. Але нею ніхто не захотів займатися, тому що фінансування дуже слабке, як для футбольної школи. В цьому і є наша відмінність. Ми 10 років робили фундамент. Базу, школу, плюс сьогодні у нас є наш стадіон, є база, де є одне велике поле, одне тренувальне, є маленьке штучне, закінчуємо манеж 60х40. І ще буде одне штучне і одне трав’яне поля, – зазначає Караманиць. – І це вже фундамент, щоб розвивати будь-який футбольний клуб. Має бути база, школа і вихованці. Це основа.

Глядачі повинні ходити на стадіон, а щоб вони ходили, вони повинні брати участь. А як їм це зробити? Через дітей. Віддавати своїх дітей в нашу школу, цим самим вони нам приводять нам нову аудиторію. Таким чином, ми сподіваємося повернути глядачів на стадіон. Така ось модель».

На території бази Гірника є навіть власний бар, який також служить і їдальнею. Бар дійсно передає футбольну атмосферу, оскільки повністю завішаний різні футбольними шарфами. Плюс взимку проходять багато матчів, і щоб не мерзнути на вулиці, багато хто дивиться футбол через вікна в теплому барі.

Цікаво, але у Гірника навіть стаканчики брендовані. В Україні я навіть не знаю, де такі ще є.

Крута фішка академії Гірника – раз на місяць визначають найкращого футболіста Академії, його фото вивішують в холі на базі. Відмінний метод мотивації молодих гравців. Критерії визначення кращого: ставлення до справи, особисті результати, забиті м’ячі і передачі, ефективність. Тренерська рада визначає найкращого.

Нова емблема Кривбасу майже не відрізняється від старої. Глобальна відміність одна – рік заснування – 2020-й.

Головного тренера Кривбасу, також колишнього гравця і легенду клубу Геннадія Приходька люблять в Кривому Розі і покладають на нього великі надії. Після презентації вболівальники підходили і з посмішкою спілкувалися з головним тренером. Президент клубу теж дав кредит довіри Приходьку.

Ще один важливий момент – гроші. Хто фінансуватиме Кривбас? Відповів Костянтин Караманіц. «Зараз ми знаходимося на тому етапі, що Кривбас фінансуватиметься з тих же джерел, що і Гірник (мається на увазі, що Караманиць продовжить фінансування і Кривбасу – Прим.ред.). Плюс у нас вже з’явилися спонсори. Зараз ми ведемо переговори з декількома компаніями, які проявили інтерес самостійно. Ми розуміємо, що чим вище ми будемо підніматися, тим інтерес буде рости. А у нас завдання – вихід у Прем’єр-Лігу. І для цього потрібні великі фінанси».

А ось так зараз виглядає стадіон Спартак, де колись тренувався і базувався Кривбас.

Віталій Кварцянний, Юрій Максимов тренували Бойко, Морозюка, Бабатунде, Костишина, Бартуловіча і інших на цьому полі, яке 7 років тому виглядало ще гірше. Віталій Кварцянний говорив, що одна з причин, чому він всього лише місяць пропрацював в Кривбасі – це відсутність туалетів на базі і огороджувальної сітки для м’ячів на полі.

Минуло 8 років, ні те, ні інше не з’явилося. А стадіон Спартак, до речі, теж реконструюють, але поки що незрозуміло, для яких завданням. Стадіон знаходиться в комунальній власності, і в майбутньому Кривбас не матиме ніякого відношення до нього.

А ось так виглядає база, на якій проживали гравці Кривбасу. Більше нагадує занедбаний госпіталь з фільмів жаху.

Колись на стадіоні Металург грали Буффон і Каннаваро, і проходив єдиний в історії українського футболу «золотий матч», а зараз можна картоплю садити.

Юрій Корявченков, глава опікунської ради Кривбасу

«Ви бачите, в якому стані зараз знаходиться стадіон після того, як Кривбас перестав існувати і грати тут. Хоча в підтрибунних приміщеннях тренуються діти, ходять на різні секції. Важко сказати, в яких умовах це відбувається. Спортзал відкритий. У минулому році обласна рада прийняла рішення про виділення 70 мільйонів на реконструкцію стадіону. Минуло 2 місяці, можете побачити, як іде реконструкція. Просто обшиваються стіни зовні, обвалюється штукатурка, потрібно ж показати, що виділені гроші вкладаються в стадіон. Ми з народними депутатами ініціювали зустріч з губернатором і Павелком. Обговорювали питання. Прийняли рішення і зараз розробляється проект повної реконструкції стадіону. Головне питання було в тому, чи робити його чисто футбольним? І ще момент, в підтрибунних приміщеннях тренуються діти і працює ДЮСШ – і ми наполягли на тому, щоб стадіон був багатофункціональним. Проект у вересні планують затвердити».

– Два роки найближчих Кривбас гратиме на Гірнику. Тобто, два роки потрібно, щоб реконструювати стадіон Металург?

– Було прийнято рішення досліджувати стадіон і вирішити зносити стадіон і будувати новий або реконструювати старий. Начебто як буде дешевше знести. Але не знаю, наскільки це дешевше. Ще не прораховували це. Дочекайтеся вересня, там все оголосимо. Головне, щоб люди ходили. Адже без уболівальників масовий вид спорту безглуздий. Тим більше в нашому місті, де у людей і так дуже багато проблем. Прийти всією сім’єю і відвести душу – це ж приємно. У Барселоні люди ходять сім’ями на стадіони і живуть цим.

Ну а зараз Кривбас гратиме на стадіоні Гірник, який ще недавно належав Криворізькому залізорудному комбінату. Але місяць тому клуб Гірник викупив цей стадіон. «Швидко зробили невелику реконструкцію, поставили автополив, роздягальні. Мінімальну інфраструктуру для комфорту глядачів зробили. У планах зробити ще одну трибуну. Хочемо зробити гомаленькій, але затишний стадіон», – говорить Костянтин Караманіц.

Ми поспілкувалися з Сергієм Мазуром – людиною, яка з моменту зникнення клубу боровся за його відродження.

«У 2015 році хороші люди порадили мені записати футбольний клуб на себе. Я не хотів, щоб клуб дістався в руки до людей, які б просто піарилися на ньому. І я розумів, що коли прийде серйозний інвестор з грошима і намірами – я з задоволенням віддам йому клуб. В принципі, так і сталося. Я розмовляв ще до того, як це все сталося із Зеленським, він ще не був тоді президентом. Господь бог мої молитви почув. І Володимир Зеленський дав вказівку відродити клуб.

– Чому він це зробив?

– Ні в якому разі не хочу сказати, що тільки тому, що він сам з цього міста. У нас спорт занедбаний у країні. Металіст зник, Дніпро зник, Кривбас пропав, Металург з Запоріжжя теж. Те, що фермери беруться за футбол – честь і хвала їм! А куди діваються міські команди, промислові? А скільки там дітей, вони просто зобов’язані мати клуби.

Наш мер питав у мене: «Яка тобі різниця, яка буде команда, Гірник або Кривбас?». Питаю у відповідь: «Вам як відповісти, по спорідненості, політичним аспектам чи може по-спортивному?». Продовжую: «У мене померла мама, але я ж не став любити іншу маму!». Вони мовчать, ніхто не розуміє. Продовжую: «Добре, давайте по спорту, є така країна Італія. У ній місто Мілан, в якому грають дві команди: Мілан і Інтер Мілан. Уявляєте собі картину, наприклад, Мілан припиняє існування. І легенда Мілана Паоло Мальдіні робить взагалі ніяких кроків, щоб повернути клуб, бере шарфик Інтера і бігає по всьому місту і кричить: «Інтер – Чемпіон!». Вони і тут мовчать.

– Які спогади залишилися з останніх років існування клубу?

– Я тоді був тренером дубля Кривбасу. Людина 5-6 з тієї команди грають в нинішньому Кривбасі. Зі мною тренувалися Костишин, Лисицький. Попрацював з Максимовим, Тараном, Косевичем.

Ми поспілкувалися з двома старими фанатами Кривбасу Андрієм та Олександром, щоб дізнатися їхню думку з приводу нового Кривбасу.

– Металіст 1925 вболівальники не порівнюйте зі старим добрим Металістом. СК Дніпро 1 вболівальники теж не підтримують. Кривбас 2020 вболівальники приймуть?

– Коли створювався Металіст 1925 і СК Дніпро 1 були різні взаємини між футбольними вболівальниками та людьми, які їх створювали. Наскільки я знаю, в Дніпрі ситуація конкретно відрізнялася від Харкова. У Дніпрі фани спочатку були проти, і до сих пір це триває. Вони ніколи не визнають його. Оскільки його створили на руїнах фіналіста Ліги Європи. А Металіст-1925 створювався за допомогою і участі уболівальників і любителів футболу. Там був діалог між ними і керівниками. Може бути не відразу, але зараз вже багато людей нормально до цього ставляться.

У нашому випадку картина була наступна: коли з’явилися новини, що буде створюватися клуб в Кривому Розі, Кривбас нового формату. Були зустрічі вболівальників, функціонерів і керівників футбольного клубу Гірник, народні депутати приїжджали, був діалог. Вони сказали, що їм потрібна наша підтримка, щоб не повторити ті помилки, які були в Дніпрі, які зараз можуть повторитися в Харкові, тому що там заявляється на Другу Лігу новий Метал. Повертаючись до нас я вважаю, що це вихід із ситуації. Кривому Рогу потрібен великий футбол. Уболівальникам, які вболівають за Кривбас з 90-х – теж потрібен великий футбол. Хотілося б, щоб цей проект був поза політикою, і ставилися найвищі завдання. Хоча б в Першу Лігу, в перебігу двох сезонів.

– Улюблені футболісти Кривбаса?

– Якщо брати старих гравців, то Геннадій Приходько, Сергій Мазур. З більш свіжих – Бартуловіч і Федорчук, Бойко – теж нормальний. Якось раз ми – вболівальники організовували зустріч з гравцями, і як раз ці троє і прийшли. Іржі Єслінек, який грав за Кривбас, вітає клуб з Днем Народження майже щороку. З Бартуловічем хлопці у Львові на каву ходили. Дуже приємні стосунки.

З Костишиним була історія. Кривбас не показував результати, не було перемог. Гравці викидали футболки на сектор, ми Костишина футболку повернули йому назад, він образився. Було і таке. З Максимовим взагалі хороший період був. Один із найкращих тренерів в історії Кривбасу. Сподіваюся, що ми побачимо його ще в Кривому Розі, може хтось із гравців колишніх повернеться до нас. Може Федорчук або Бартуловіч.