Команди з підвалин турнірної таблиці поділили очки в очній зустрічі під рясним дощем.
Заключним матчем звітного тижня, але не всього тринадцятого туру української Прем’єр-ліги, була зустріч у Рівному, де поміж собою довелось зіграти двом командам, якім відверто нічого було надати власним уболівальникам у плані здобутків у чемпіонаті в поточній кампанії. І якщо в луганської Зорі ще була можливість якось компенсувати невдачі єврокубками, то рівненському Вересу доводилось виходити із скрутного становища виключно досягненнями в рамках УПЛ.
А чим може похизуватись колектив Сергія Лавриненка, якщо він усього лишень раз перемагав у цьому сезоні та ще кілька разів грав проти суперників унічию. Зокрема, такий результат було зафіксовано в матчі "червоно-чорних" проти закарпатського Миная (0:0), хоча там завдання команди було геть іншим — потрібна була виключно перемога. Утім, футболісти Валерія Кривенцова далеко від суперників не пішли із своїми двома перемогами на рахунку.
До Рівного цього дня також завітали опади у вигляді рясного дощу, тож командам довелось зіштовхнутись із певними труднощами. Але роботу агрономів на стадіоні Авангард ми просто не можемо не відзначити, адже футболісти за якістю футбольного покриття точно не відчували примхи природи. Відповідно й рівень футболу був значно вищим за той, що ми побачили на початку дня в селі Минай за де в чому схожих умов.
Але все одно — довелось грати другим поверхом, звідки й прийшли два постріли з обох боків під завісу першого тайму. Спочатку з навісу Данченка з правого флангу відзначився ударом головою в дальній кут Нагнойний, але незабаром Вовченко завершив подачу Шарая від правого кутового прапорця на протилежній стійці, тож відпочивати команди пішли за рівного рахунку на табло.
За цей час погодні умови точно не покращились, тож нікого не здивувало, що ми повернулись до подій на полі з фактично чергового результативного навісу. Це Нагнойний уже самотужки виконав подачу з лівого флангу від кута поля, а Яцику дали без спротиву завершити її у воротарському. Як для початку другого тайму важкої гри, Зоря зробила безумовно важливий крок, але надалі потрібно було балансувати вже здобутий результат.
Зробити це можна було, наприклад, за допомоги замін, але Кривенцов узагалі жодної не зробив у цій грі. Навіть тоді, коли суперники почали більше володіти м’ячем та захопили ініціативу в атаці. Знову ж таки, Лавриненко грав ротацією із свого боку так, як вважав за потрібне. Керманич Вересу просто кинув до бою п’ять свіжих футболістів послідовними кроками та вони врятували для нього гру.
На заключних хвилинах основного часу Блізніченко наважився на удар із дальньої відстані й так склалось, що рикошет від ноги Батагова по-зрадницькі перелетів над головою Сапутіна. Залишалось лише позіхати в бік витраченій можливості повпливати на гру.
У наступному турі рівненський Верес зіграє в гостях у Олександрії, а луганська Зоря спочатку прийматиме ізраїльський Маккабі Тель-Авів у Лізі конференцій УЄФА, а вже потім гратиме домашній матч проти черкаського ЛНЗ.
Верес — Зоря 2:2
Голи: Вовченко, 43, Блізніченко, 89 — Нагнойний, 36, Яцик, 62
Верес: Когут — Балан, Кучеренко (Кучеров, 71), Курко, Вовченко — Жуліо Сезар, Кухарук — Шестаков (Годя, 86), Яго (Блізніченко, 70), С. Шарай (Ковалюк, 76) — Марусич (Гайдучик, 76).
Зоря: Сапутін — Данченко, Джордан, Батагов, Снурніцин — Яцик — Кирюханцев, Нагнойний, Мічін, Горбач — Герреро.
Попередження: Кухарук, Вовченко — Кирюханцев