Патрик фон Леувен, Getty Images
«Мужиками» їх прозвали за часів Юрія Вернидуба, але не припинили так називати і за Віктора Скрипника. Тепер перед Патріком ван Леувеном стоїть складне завдання – як за обмеженого контингенту і зі скромними кадровими можливостями продовжувати грати у футбол і при цьому боротися за єврокубки і, може, медалі.
Sport Arena прикидає: що робитиме ван Леувен, хто йому в цьому допомагатиме і з чим зіткнеться голландець у Зорі.
Голландець як є
Все, що можна сказати про Патріка ван Леувен – це вірний представник нідерландської футбольної школи. Улюблена схема – 4-3-3, улюблений стиль – інтенсивний, «тотальний» футбол з активними флангами та чітким блоком. Він сповідував цей стиль і в академіях Фейєнорда та Шахтаря, які очолював, і в тих клубах, де працював уже з дорослими, сформованими футболістами.
Патрік ван Лeувен. Фото — maccabi-tlv.co.il
Після Шахтаря ван Леувен працював спортивним директором казахстанського Кайрата, після чого отримав роботу у Маккабі (Тель-Авів). В ізраїльському клубі пройшов шлях від академії до головного тренера, кілька разів брався за тимчасову посаду «в.о.». У результаті на чолі Маккабі виграв кубок та суперкубок Ізраїлю.
В Україну ван Леувен повертається досвідченішим – втім Зоря для нього великий виклик.
Зоря з європейським менталітетом
Скрипник, змінивши Вернідуба, поступово втрачав лідерів. Великий удар припадав на якість оборонного блоку, де зменшувався вибір, глибина запасу, середній досвід лінії. Не від хорошого життя часом Віктор виводив по чотири чисто атакуючі гравці – чудові схеми з номінально високим блоком на тлі менш класних суперників компенсували захисні недоліки.
Схожі проблеми будуть і у ван Леувена – вже зараз команду залишило п’ять гравців, більшість – удар якраз із захисту. Наприклад, Хомченовський — вінгер в окремих матчах змушений був закривати позицію крайнього захисника. На фланзі міг зіграти молодий Ємець. Вернідуб-старший – надійна опція у центрі оборони. Фаворов-старший – взагалі втрата втрат, щонайменше три позиції міг закрити у захисті та опорній зоні, у розквіті сил та золотому віці залишив по собі велику пролом у редутах Зорі.
Денис Фаворов, Getty Images
Часто кажуть, що гра через якість контролю та володіння м’ячем – це ознака класу. У випадку Зорі це буде ще й опція надійності – за таких втрат захисту найкращою обороною буде позбавити суперника м’яча. Але це неточно — ван Леувен умів оборонятися, його Маккабі старанно діяв без м’яча і вмів закритися не на шкоду результату.
Європейський менталітет, про який говорили про Скрипника, притаманний і ван Леувену. І це важливо: він має на увазі готовність працювати з тими, хто є, і не просто грати на очевидних якостях гравців, а розвивати їх цілком і різнобічно.
ван, вибачте, хто?
Патрік ван Леувен переконливо працював в шахтарській академії. Він видозмінив структурний підхід до роботи, постарався навчити хлопців працювати з м’ячем у футболі різної інтенсивності та вміти не просто бігати й відпрацьовувати, а грати. Звичайно, вміння грати в 4-3-3 з успішною перебудовою на 4-5-1 стало неодмінною базою для академії.
Звідси вийшли Зінченко, Борячук, Коваленко та багато інших здібних хлопців. Вони можуть мати недоліки, але грати у футбол вони навчені, і це спадщина системи ван Леувена.
«Міська легенда» каже: коли просто під носом у Патріка головний на той момент талант академії Шахтаря Арендарук ледь не перейшов у Динамо, голландцю вказали на двері. Після нього залишилася книга про те, як будувати роботу в академії та вирощувати футболістів, а також велика обережність у роботі з талантами.
Хоча Арендарук не перейшов у Динамо, та й не відбувся у футболі взагалі, це наклало великий відбиток на Шахтар і змусило робити для гравців конструкцію на кшталт «золота клітка».
Сам ван Леувен у Казахстані та Ізраїлі отримав необхідну практику дорослого футболу. Зараз вона стане в нагоді йому в Зорі, де потрібен якраз думаючий тренер, зосереджений не на експлуатації гравців, а на розвитку.
Зоря періоду реконструкції
Відхід Вернидуба, Фаворова, Ємця, Хомченовського та Громова послабив склад Зорі. Повторний відхід у оренду Шахаба ускладнив ситуацію в атаці. У чому у ван Леувена порядок, а у чому ні?
Воротарі – 90% готовності. Шевченко основний, Мацапура готовий конкурувати, Жилкін та Сапутін набираються досвіду.
Захисники – 75%. Данченко буде основним праворуч, дублюватиме його – Скорко. Имереков у центрі становитиме пару з Дубком чи Снурніциним. На позицію зліва претендуватимуть Сухар і Снурніцин. Молоді Байрук, Дудник покликані дивувати. Але не здивуємося, якщо вдасться впросити повернутися бразильця Жуніньо (тоді за лівий фланг більш-менш спокійно) і підписати ще одного центрбека, який трохи більше пограв. Але навіть так позиції захисту залишаться вразливими, і потрібне серйозне та стабільне посилення.
Півзахисники – 75%. У центрі півзахисту будуть Назарина, Тлумак, Батагов, Алібеков, Мішньов, Козаков – отже, когось із них (наприклад, Батагова чи Алібекова) можна буде садити на захист. Нагорний, Хлань, Булеца та Крістіан зможуть зіграти з флангів. Мішньов і Сміян – під нападником, якщо така опція буде потрібна.
Нападники – 80%. Гладкий за допомогою Луньова та Кабаєва можуть закрити проблему атаки навіть на довгій дистанції. Поруч – молоді Абдуллаєв та Алефіренко, плюс не проблема підняти вище Булецу.
Сергій Булеца. Фото — zarya-lugansk.com
Ми поки не знаємо, наскільки широкими будуть можливості ван Леувена у посиленні – але якщо виходити з того, що є, Зорі не завадить один центрбек, один сильний фулбек (оптимально – з можливістю закрити обидва фланги), один центрфорвард високого класу.
За самим мінімумом Зоря зразка літа 2022 може виглядати так (за основу беремо для ван Леувена 4-3-3): Шевченко (Мацапура) – Данченко (Скорко), Імереков (Дуднік, Алібеков, Батагов), Снурніцин (Дубко), Сухарь (Снурніцин) – Назарина (Тлумак, Батагов, Алібенков), Мішньов (Казаков), Булеца (Лунєв) – Лунєв (Булеца), Гладкий, Кабаєв.
Чисто за номінальним класом ця команда може боротися за першу п’ятірку та єврокубки, за належного (хоча б точкового) посиленні вона буде серед претендентів на медалі, однак без посилення у неї можуть виникнути проблеми на дистанції. Занадто багато потенційно вразливих точок на полі, з малодосвідченими гравцями чи навіть без кількісного наповнення. Глибина запасу – важливий компонент, який поки що залишає питання щодо Зорі ван Леувена. Але навіть при посиленні Дніпра-1, Ворскли, Руху, новачків дивізіону луганчан не слід списувати з рахунків.
Ігор Дашков