Илья Крупский, фото — instagram.com/krupskiy_27
Захисник полтавської Ворскли Ілля Крупський в ексклюзивному інтерв’ю Sport Arena розповів про останні виступи полтавчан в нинішньому сезоні, інтерес до себе з боку європейських клубів, дебют в молодіжній збірній України та кращих футболістів Європи свого амплуа.
– Ілля, почнемо з чемпіонату УПЛ. В минулому турі Ворскла поступилася Поліссю 0:1. Рахунок по грі?
– На мою думку, ми не заслуговували поразку в Житомирі. Ворскла створила більше гольових моментів, ніж Полісся. Але, на жаль, ми своїми нагодами не скористалися. Гра точилася до першого голу і, на жаль, цей єдиний м’яч пропустили ми.
– Ворскла наразі займає в чемпіонаті восьме місце. Закономірно?
– Ні. Рахую, ми могли і ще будемо вище в турнірній таблиці. Зараз, мені здається, ми ще не на 100 відсотків виконуємо ідеї нового тренерського штабу. Ми ще звикаємо і, думаю, з кожною грою будемо добавляти і потім наші результати будуть кращими.
– В наступному турі Ворскла гратиме проти Металіста 1925, який очолює колишній тренер полтавчан Віктор Скрипник. Цей матч має для вас принципове значення?
– Думаю, що так. І справа не тільки у Віктору Скрипнику. Перш за все, Ворсклі потрібні залікові бали, щоб набрати таку кількість очок, яка дозволить нам уникнути долі перехідних матчів. Бажано це зробити якомога швидше, щоб ми могли спокійно готуватися до матчу фінала Кубка України проти донецького Шахтаря.
– Коли Віктор Скрипник очолював Ворсклу, користувався його довірою?
– Я вдячний цьому спеціалісту, бо при ньому став частіше грати у стартовому складі, він мені довіряв. Спогади від роботи з ним тільки позитивні. Дякую йому за все.
– Кажуть, що коли Скрипник прийшов у Ворсклу, футболісти зовсім не розуміли його тактичного бачення на гру команди.
– Доля правди в цьому є, адже ми зіштовхнулися з новим баченням його тактики. Ця схема з ромбом і з акцентом на атаку була незвична для нас, незрозуміла. Під таку тактику потрібні сильні футболісти у середину поля. Вони у нас були, але був потрібен час, зіграність. Одразу було важко, але згодом ми його розуміли краще, але і тактика потім теж мінялася на 4-4-2 і 4-3-3.
– Чим тобі запам’яталась робота у Ворсклі з Юрієм Максимовим?
– Він більш емоційний тренер, зі своєю харизмою. Я також йому вдячний, що він надав мені путівку у великий футбол, при ньому я дебютував у першій команді.
– На що робить акцент у своїй роботі Сергій Долганський?
– Він приділяє велику увагу на розмови з футболістами, гарну атмосферу в колективі. Немає такого, щоб тренерський штаб був окремо, футболісти окремо. Ми всі разом спілкуємось, разом переживаємо за результат. Хочемо, щоб під його керівництвом ми привезли до Полтави Кубок України і зробимо для цього все можливе.
– Ворскла на фінал з Шахтарем налаштовується, як на бій з шансами виграти трофей?
– Так. Я думаю, що за останні два-три роки це буде найважливіший матч для Ворскли. Такі шанси випадають не часто. Тому треба їм користуватися. Ми будемо битися, і якщо треба, і 120 хвилин матчу. Ми налаштовані тільки на перемогу, хоча також розуміємо, що Шахтар топ-клуб, завжди грає в єврокубках. Але у фіналі Кубка, вважаю, наші шанси будуть 50 на 50.
– В цьому році ти дебютував у молодіжній збірній України. Які враження від виклику до складу синьо-жовтих?
– Було дуже цікаво і приємно здобути новий досвід. Було легко адаптуватися, бо зі мною були ще два гравці Ворскли – Павло Ісенко та Євген Павлюк. Унаї Мельгоса високопрофесійний тренер, у якого були нові для мене тренування. Він імпульсивний, але приділяє багато уваги тактиці. Ми виграли у товариському матчі у Марокко, потім у відборі до Євро у Азербайджану. Хочеться продовжити цей шлях і прогресувати.
– Після матчів за збірну почалися розмови про твій можливий трансфер у європейський клуб?
– Можливо. Але я зараз думаю більше про майбутні матчі за Ворсклу у чемпіонаті та фіналі Кубка України. Що стосується переходу, то цими питаннями і перемовинами займається мій агент, а я зосереджений на футболі.
– Хто для тебе топ-гравці твого амплуа у європейському футболі?
– Якщо визначити трійку найкращих правих захисників, то для мене на першому місці це Кайл Вокер з Манчестер Сіті, на другому буде Данієль Карвахаль з Реала, а на третьому Ігор Пердута з Ворскли. Ігор дуже сильний футболіст, робить багато підказок, він багато чого мене навчив.