Сахненко: Півроку у австрійському Капфенберзі були найскладнішими в моїй кар’єрі

Олексій Сахненко (№11), фото — instagram.com/lokomotyv.ua/

У матчі з Кременем-2 хавбек Локомотива Олексій Сахненко став справжнім героєм. Із його передач забивалися всі три голи (перший гол Козія та дубль Каранги), а ще Олексій «заробив» вилучення для Заїченка. В інтерв’ю Sport Arena, герой чотирнадцятого туру поділився враженнями від перемоги команди, а також пригадав початок своєї кар’єри.

‐ Наскільки несподіваним для вас є визнання найкращим гравцем туру?

‐ Не очікував, що переможу у цій почесній номінації. Розумів, що мене можуть обрати до символічної збірної туру, але не думав, що визнають гравцем туру. Приємно отримувати відзнаку від авторитетних спеціалістів.

Читайте також: Локомотив обіграв Кремінь-2, Карпати-2 у матчі з п’ятьма голами поступилися Кудрівці Усі матчі 14-го туру Другої ліги

‐ Локомотив всі свої одинадцять очок набрав саме вдома. Розкрийте секрет успіху команди у домашніх матчах?

‐ У мене немає відповіді на це питання. Можливо, у домашніх матчах більше відповідальності, тому і вдається досягати максимального результату. Хочеться так само впевнено грати і на виїзді.

‐ Наскільки загалом задоволені дебютом команди? З огляду на кадровий потенціал, головним завдання є збереження прописки у Другій лізі?

‐ Якщо не брати то уваги матч проти ЮКСИ, то старт сезону наша команда провалила. Головне, що зробили правильні висновки і змогли покращити свої результати. Зараз починаємо набирати залікові пункти. Основне завдання – закріпитися в середині турнірної таблиці.

‐ Як команда сприймала зміну тренера по ходу сезону? Наскільки швидко вдалося адаптуватися під вимоги Вадима Лазаренка?

‐ Не очікували, що керівництво клубу ухвалить рішення про зміну тренера по ходу сезону. Ми досить швидко почали підлаштовуватися під вимоги Вадима Миколайовича і це дає свої плоди. Головне, що набираємо залікові пункти і прогресуємо.

Читайте також: Сахненко, Ндукве, Борячук і воротар-асистент: уся збірна 14-го туру Другої ліги

‐ У чому відмінності у тренувальному процесі Лазаренка та Уманця?

‐ Це два висококласні спеціалісти зі своїм баченням футболу. Безумовно, у кожного своя специфіка тренувального процесу. Поки що не стану відкривати всіх секретів.

‐ У матчі з Кременем-2 не змогли взяти участь Блазунь, Єсаулов та Тітаренко. Напевно добре, що ці гравці пропускали матч з аутсайдером, а не з більш серйозним суперником?

‐ Це основні футболісти, які відіграють важливу роль у нашій команді. Важливо, що Єсаулов та Тітаренко зможуть допомогти нам у надскладному матчі з Чайкою. На жаль, Владислав Блазунь пропустить ще дві гри. Для Локомотива це суттєва втрата.

‐ У протистоянні з головним аутсайдером виходили грати з позиції сили. Наскільки вашій команді це вдалося? Чи все ж таки більше комфортно грати другим номером?

‐ Намагаємося завжди грати першим номером, нав’язувати свій комбінаційний футбол. Не звертаємо уваги на місце суперника у таблиці. Для нас головне демонструвати той футбол, який буде подобатися вболівальникам. Відзначу рівень конкуренції у Другій лізі. Прохідних матчів тут немає.

‐ Пропущений м’яч у дебюті зустрічі став головним душем? Причина у недостатній концентрації? Чи банально не увійшли у гру?

‐ Пропущений м’яч опустив нас на землю. Зрозуміли, що легко сьогодні не буде, тому варто грати на максимум своїх можливостей. Головне, що зробили правильні висновки і перевернули хід протистояння.

‐ У цьому матчі ви віддали три результативні передачі і заробили вилучення. Найбільш продуктивний ваш матч у нинішньому сезоні?

‐ Дійсно, це був дуже хороший для мене матч, але переконаний, що найкращий ще попереду. Налаштовувався на те, щоб своїми результативними діями допомогти команді. Задоволений, що мої старання принесли успіх. Намагатимуся грати ще краще.

‐ Загалом, які завдання ставлять перед командою керівники? Основний акцент робиться на розвитку власної молоді?

‐ Наше головне завдання – грати у яскравий футбол, який би приносив результат. Безумовно, основний акцент керівництво клубу робить на власних вихованців, які мають прогресувати на професіональному рівні. З нами вже тренувалися хлопці з молодіжної команди. Думаю, що у них є хороша перспектива на майбутнє.

‐ Пригадайте свої перші кроки у футболі? На вашу думку, вдалося реалізувати свій потенціал на юнацькому рівні?

‐ Почав займатися футболом у шість років. Відразу закохався у цю гру, прагнув проявити себе. Мій перший тренер Сергій Миколайович Бондар говорив, що у мене є потенціал, адже я був дуже енергійним. У 13 років займався разом з Хвоєю Олегом Михайловичем в Арсеналі. Цей тренер виховав мене у футбольному плані. На жаль, повністю розкрити свій потенціал на юнацькому рівні не зміг.

‐ Хто з ваших партнерів по Арсеналу зараз грає серед професіоналів? Можливо, за весь час кар’єри довелося грати з футболістами, які у майбутньому стали зірками?

– З Арсенала знаю чотирьох гравців, які зараз грають у Європі. Дмитро Лактіонов грає у Словакії, Ілля Поляков – у Німеччині, Коновченко Денис – у Хорватії, а Холмецький Євген начебто в Данії. З зірками поки що грати не доводилося.

‐ Пригадайте свої ігри проти Царенка, Сігєєва та Ківінди. Чим ці футболісти виділялися на фоні інших? Вже тоді розуміли, що вони зможуть загарти на більш високому рівні?

– У всіх футболістів свої особливості, але найбільше мені запам’ятався Антон Царенко. Коли грав проти нього, то розумів, що у цього хлопця велике майбутнє. Інколи спілкуємося з ним. Щасливий, що Антон вже грає за першу команду київського Динамо.

‐ Чому на вашу думку ви поки що не отримали шанс проявити себе в УПЛ? Відчуваєте у собі сили вийти на новий рівень у розвитку?

‐ Влітку міг підписати контракт з бузівською Нивою. На жаль, не вдалося перейти до клуба Першої ліги. Проте, кожному свій час. На моїй позиції футболістам варто чимало працювати над собою і тоді все вийде. Важливо вірити у себе і наполегливо працювати.

‐ Пригадайте свої ігри за команди з Чехії та Австрії. Що вам найбільше запам’яталося? Наскільки складно було адаптуватися за життя в Європі?

‐ В Чехії проблем проблем з адаптацією не було, адже за Кромержиж U-19 грали четверо українців. Ця команда зараз грає у Другій лізі Чехії. Клуб прагнув щоб я залишився, але мене запросили у Другу лігу Австрії в ФК Капфенберг. Якщо чесно, це були найбільш складні півроку у моїй кар’єрі. У мене у клубі не вірили. Проте, коли прийшов український тренер Денис Борсук все змінилося. Почав тренуватися з першою командою та навіть грав проти ФК ЛАСК.

Через певні обставини змушений був перейти до команди з четвертої ліги Австрії Брук Анде Мур. У цьому колективі у мене взагалі не вірили. Говорили, що молодий, мій час ще не настав. Напевно, саме це вплинуло на рішення повернутися в Україну.

‐ Чи є у вас ще бажання пограти у Європі чи поки що зосередження на виступах в Україні?

‐ Зараз хочу грати в рідній країні, але в майбутньому маю бажання проявити себе в Європі.

Герой 14-го туру Другої ліги. Ілюстрація pfl.ua