На сайті SportArena.com – збірні всіх турів української Прем’єр-ліги 2023/24. Хто цього разу потрапив у 11 найкращих і став переможцем в індивідуальних номінаціях?
Воротар – Кирило Фесюн (Колос)
ФК Олександрія грала непогано – створила низку непоганих моментів і шість разів пробивала в площину воріт ковалівців. Але Фесюн проявив і блискавичну реакцію, і надійність у воротарському компоненті. Перед сезоном ми хвилювалися, як Колос замінить незамінного Волинця, проте, завдяки якісній роботі тренерського штабу та персонально Кернозенка, Кирило вийшов на новий рівень своєї майстерності.
Правий захисник – Валерій Лучкевич (Колос)
Забити в ворота своєї колишньої команди – це завжди хвилююче, а особливо – якщо це переможний м’яч. Відновившись після тяжкої травми, знайшовши себе в такому злагодженому колективі, як Колос (де ще треба зуміти пробитися в основу), Лучкевич забив розкішний м’яч в Олександрії, спіймавши м’яча на ліву ногу, відразу потому, як господарі подумали, що відбилися після кутового. Весь матч Валерій у своєму стилі покривав цілий фланг. Виконав багато чорнової роботи, особливо тоді, коли гості опинилися в меншості й гри без м’яча побільшало.
Центральний захисник – Едуард Сарапій (СК Дніпро-1)
Для Сарапія Динамо – особливий суперник. Саме з його голу в ворота киян починався фантастичний сезон Дніпра-1 часів Кучера, що закінчилося сенсаційними срібними медалями. Цього разу Едуард не забив, зате в парі зі Сватком відіграв на найвищому рівні. Якщо напарник брав читанням гри та випередженням загрози, то Сарапій був максимально задіяним у єдиноборствах. Він один із найкращих у турі за суто захисними показниками – відбирання, підбирання, перехоплення, боротьба за м’яч.
Центральний захисник – Ярослав Ракицький (Шахтар)
ЛНЗ добряче відвозив оборону «гірників», а ми називаємо Ракицького. Це взагалі легально? Так. Перший тезис: найбільше провалів було в зоні між правим і правим центральним захисниками, вже не візьмемося судити, чи через помилки Коноплі та Бондаря, чи через такого сильного візаві, як Хобленко. Другий тезис: Ярослав грав надійно, помилок практично не допускав, неодноразово переривав подачі та простріли. Третій тезис: у пасовій грі Ракицький все ще дуже сильний, на рівні Матвієнка чи й сильніше. Він бездоганно керував напрямком гри Шахтаря через передачі на різні дистанції й помилився тільки раз (коли Невертон втратив м’яча й пішла зворотна атака з ударом у площину метрів із 20-ти). Те, що донеччани в дебютному матчі Срни на чолі Шахтаря все-таки зіграли на нуль, багато в чому заслуга його багаторічного партнера по захисту.
Лівий захисник – Іван Дібанго (Кривбас)
Це був далеко не найкращий тур для лівих захисників – навіть у найбільш ефектних із них, як у Вантуха з Зорі, в глибині шафи «скелет» у вигляді привезеного з нічого пенальті. Тому вкотре віддамо належне стабільності Дібанго, який просто-таки відпилососив свій лівий фланг, виконав великі обсяги роботи в заволодінні м’ячем, просуванні м’яча та участі в командних багатоходівках. У кількох найбільш гострих атаках криворіжців саме Іван брав участь на початкових стадіях.
Центральний півзахисник – Євгеній Пастух (Рух)
Ми поки не знаємо, як це у них виходить, але Рух вкотре доводить, що може взяти практично будь-якого гравця з глибини своїх юнацьких складів і за короткий період підтягнути його до першої клубної команди. Про Пастуха мало знали ще півроку тому, зараз же це цілком стабільний гравець основи поряд із Сапугою та Едсоном. У Рівному Євгеній, який традиційно не соромиться демонструвати свій дальній удар, забив два м’ячі зовсім у іншій стилістиці. В одному випадку замкнув подачу зі стандарту, в іншому з глибини поля розігнав швидку атаку, яку сам же завершив після відскоку.
Правий півзахисник – Олександр Зубков (Шахтар)
Нам би називати Зубкова невдахою туру, тому що в завершенні йому катастрофічно не щастило – то стійка, то повз воріт, то влучить у єдиного гравця на стрічці лінії, загалом чотири удари без голу. Проте за динамікою дій, залученістю в комбінаційну гру Шахтаря та підіграшем це топ-матч від Олександра. Зубков видав дві гольові передачі – на Сікана та Келсі, чим компенсував невдалі спроби забити особисто. Бачимо, що впевненість у Саші є, гра в нього мчить і несеться, так що й голи прийдуть.
Лівий півзахисник – Бені Макуана (Полісся)
У житомирян у Полтаві вийшла настільки командна перемога, що когось одного важко навіть відзначити. Це буде саме конголезець Макуана – той козир Полісся, протидії якому Ворскла так і не знайшла. Бені не лінився глибоко опускатися за м’ячем, це він поборовся, коли Крушинський пішов у вільний коридор і заробив пенальті під перший гол. А сам Макуана, технічно розігравшись із Аріелсоном, забив важливий другий м’яч своєї команди відразу після перерви.
Нападник – Андрій Штогрін (Чорноморець)
Матч проти ФК Минай виграв Штогрін за посильної допомоги решти команди. Якщо ж не вдаватися до жартівливих панчів, це справді був сильний матч від Андрія. Естетично досконалий перший гол на початку зустрічі (див. номінацію «Гол туру»), класне завершення після пасу Бадібанга, а потім божевільний гольовий пас на хід Кузику – всі три голи відбулися за безпосередньої участі Штогріна. А були ж іще моменти, коли він загострював і міг забивати! Це один із найсильніших виступів героя туру в поточному сезоні.
Нападник – Едуардо Герреро (Зоря)
Ну, нарешті той Герреро, який у минулому сезоні підкорив УПЛ! Роль Едуардо в перемозі над Оболонню важко переоцінити. Це панамець відкрив рахунок на 5-й хвилині після тонкого пасу Мічина, а перед перервою повернув луганців у гру, зрівнявши рахунок після двох влучних ударів киян (відзначаємо тут якісний асист Вантуха). Технічний, м’який у роботі з м’ячем Герреро – це великий козир для Кривенцова. Більше таких нападників у нашому чемпіонаті нема.
Нападник – Максим Задерака (Кривбас)
Не встигли в УПЛ визнати Задераку найкращим гравцем вересня місяця, як Максим зробив вагому заявку на визнання і в жовтні. Виїзд проти своїх екс-одноклубників із Металіста 1925 цей гравець провів на високому рівні. Відкрив рахунок після якісної флангової передачі Татаркова, взяв участь у другій результативній передачі, яку з пасу Дебелка замкнув Кожушко, а потім ще й сам встиг на добивання після смачного удару Понєдєльніка.
Збірна 11-го туру УПЛ. Ілюстрація Sport Arena
Веселун і приколіст Максимов поставив Дніпру-1 максимально прагматичну, аскетичну гру. Завдяки цьому, влучивши раннім ударом Гуцуляка в ворота динамівців, гості суворо виконали тренерську установку та повністю реалізували план на цей складний виїзд. Це менш ефектно, ніж 3:0 Кучера в минулому сезоні, проте підтверджує боєздатність і керованість команди при новому тренерському штабі.
- Аналіз від Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу – тут.
У цьому турі вистачало топових замін: чого варті голи Квасниці з Руху чи Шастала з Полісся (який ще й вилучення для ворсклян заробив). Але є очевидний лауреат. Після крутого періоду при Йовічевичі у ван Леувена Келсі потрапив у справжнє безпросвіття. Виходив на заміну менш як на півгодинки, а коли раз отримав шанс у стартовому складі – ще в першому таймі був замінений (став жертвою вилучення Ракицького, що спричинило рокіровки для захисту). Дебют Срни – це також і відродження Кевіна. Венесуелець двома голами довершив матч із ЛНЗ, зробивши вагому заявку на основу.
- Статистика SportArena.com: 8 матчів у чемпіонаті, 2 голи.
19-річний півзахисник «левів» забив два м’ячі в ворота Вереса на різні смаки: третій для своєї команди – після кутового Таллеса, четвертий – підтримавши стрімку багатоходівку. Ще раніше Пастух запам’ятався досить яскравою грою проти суперників навіть калібру Шахтаря, а зараз зробив великий внесок у позитивний результат для Руху.
- Статистика SportArena.com: 8 матчів у чемпіонаті, 2 голи.
То пусто, то густо – якщо в минулому турі легіонери нічим в УПЛ не відзначилися, то цього разу в нас приємний і великий вибір. Наприклад, Аріелсон і Макуана розіграли красивий гол у Полтаві для Полісся, Таллес перервав гольову мовчанку, асистувавши під гол Пастуха з кутового (це коли Рух вигравав у Рівному), Яго, навпаки, забив за Верес у ворота львів’ян, Ієде та Бадібанга віддали топові абсолютно гольові передачі в матчі Чорноморця з минайцями, Келсі своїм дублем забезпечив «гірникам» розгром ЛНЗ… Але наш лауреат – панамець Герреро, тому що його два голи були визначальними (відкрив рахунок і зрівняв у важливий момент).
- Статистика SportArena.com: 7 матчів у чемпіонаті, 4 голи.
Коли Ієде з Бадібангою розігрували цю вишукану комбінацію, в них були десятки варіантів розвитку подій. Вони пішли важчим шляхом. Простріл Самсона Штогрін міг прикро запороти, натомість ефектно замкнув його п’ятою. Дель П’єро та Мбаппе прийняли б вінгера Чорноморця в свій клуб!
Найкращим гравцем цього туру став футболіст, який забив два м’ячі та віддав гольову передачу в матчі з Минаєм.
- Статистика SportArena.com: 11 матчів у чемпіонаті, 4 голи, 1 асист.