Алефіренко, Бражко, Русин, Сефері та вся збірна 22-го туру Прем’єр-Ліги

Воротар – Денис Сидоренко (Металіст 1925)

Металіст 1925 ‒ у п’ятірці гірших за кількістю пропущених м’ячів, але другий тур поспіль не пропускає. І це при тому, що Мозіль, який цього сезону завоював статус основного, травмований. Досвідчений Сидоренко в очікувано складному виїзді до ПФК Львів зберіг свої ворота недоторканними, спокійно граючи під час численних подач господарів. У площину воріт гостей аутсайдери кілька разів потрапили, і Денис записав на свій рахунок один із кращих сейвів весняної частини сезону, коли потягнув складний удар Бугая з відскоком від газону.

Правий захисник – Феліпе Родрігес (Ворскла)

Відповідав за весь фланг і справився з цією роботою. В першому таймі спочатку заробив пенальті під гол Сефері (перший 11-метровий для Ворскли), а перед перервою сам закріпив перевагу господарів над Металістом, скориставшись проникаючою передачею Скляра. Звісно, мали місце в їхні грі з Пердутою й огріхи (передовсім, оборонного плану), проте яскравість вольової перемоги переконує, що Феліпе заслужив усе-таки на позитивну оцінку.

Центральний захисник – Валерій Бондар (Шахтар)

Ванат – «слизький» форвард (у хорошому значенні). У середній лінії в киян є складні для опіки гравці. В кінці кінців, загальнокомандний клас Динамо залишається високим, як для нинішнього рівня УПЛ – незважаючи на їхню психологічну кризу. Тож для Бондаря це було непросте випробування, відчувалося, що штаб Шахтаря намагався підстрахувати його присутністю Ракицького. Проте Валерій відіграв надійно і найбільш контраверсійний момент (влучання в лікоть) стався не з ним, а з напарником.

Центральний захисник – Олександр Сирота (Динамо)

Динамівський захист суттєво ослаблений травмами та продажом Забарного, а в першому колі навіть в більш оптимальному вигляді кияни немало напропускали від донеччан. Але зараз, попри навіть травму Попова, контролювали перебіг подій на своїй половині поля й мало що дозволили суперникам – як Траоре, так і Сікану. Зважаючи на низку невдалих матчів, а також кадрові проблеми, які стали звичними, для динамівців це була краща, ніж очікувалося, гра – і багато в чому завдяки Сироті, який вийшов вперше в 2023 році та зіграв надійніше за колег.

Лівий захисник – Дмитро Капінус  (Металіст 1925)

Стрімкий Капінус брав участь у багатьох швидких флангових атаках харків’ян, з його передач могли забивати товариші. Натомість, коли після серії замін Безуглий змістився в центр захисту, а Рудавський пішов наліво, Дмитро перелаштувався на правий край і дограв не менш ефективно. Навіть більше: саме він закріпив перевагу гостей над ПФК Львів після ще однієї хорошої передачі Русина.

Центральний півзахисник – Володимир Бражко (Зоря)

Шалений гол після розіграного з Булецою штрафного – це не єдине досягнення Бражка в матчі з ковалівцями, хоча єдиний забитий м’яч і приніс Зорі три очки. Володимир відіграв у центрі поля з необхідною жорсткістю, був першим, хто зустрічав Колос без м’яча, й останнім, хто завершував боротьбу навіть у безнадійних ситуаціях. Активний учасник не лише відбирання чи чорнової роботи, а й, власне, гри луганців – приємно, що молодий центрхав є ігровиком.

Правий півзахисник – Ростислав Русин (Металіст 1925)

Правого інвертованого вінгера можна вважати найкращим гравцем у матчі, в якому харків’яни виграли вперше після восьми ігор невдалої серії. Русин, передовсім, відзначився в підіграші – з його передач забивали Бичек і Капінус, а могли забивати ще в кількох моментах. А ще Ростислав відзначався філігранністю дій: згадати, як він «роззув» Кузика в моменті з першою результативною комбінацією, а також як він запустив м’яч практично в саму хрестовину – а був би гол туру.

Атакувальний півзахисник – Єгор Твердохліб (ФК Минай)

Важка виїзна нічия з Вересом – цілком задовільне досягнення для Минаю, тим більше, господарі вели в рахунку, атакували багато та різноманітно й мали всі шанси перервати затяжну безвиграшну домашню серію. Проте у закарпатців є Твердохліб, який, не граючи на вістрі атаки, вже вчетверте забиває в поточному чемпіонаті. У кількох моментах Єгор здорово виходив на ударні позиції на гольовому чутті, а коли Вишневський підкоригував флангову подачу, Твердохліб забив м’яч, який допоміг гостям здобути вольову нічию в Рівному.

Лівий півзахисник – Таулян Сефері Сулейманов (Ворскла)

Три пенальті мав Сефері в матчі з Металістом – реалізував два з них і зрівнявся з Буяльським у таблиці найвлучніших бомбардирів. Окрім, власне, практики в реалізації 11-метрових Таулян добре комбінував і не боявся йти на кількох харків’ян одночасно. Міг забивати і з гри, до слова, в двох останніх турах відзначився трьома голами – та й загалом навесні виступає особливо результативно.

Нападник – Артем Довбик (СК Дніпро-1)

В останніх чотирьох матчах у Довбика сім голів – уже очевидно, що він не просто йде до давно заробленого звання найкращого бомбардира (Артем лідирував і минулого сезону на момент вимушеної зупинки чемпіонату), а бореться за рекорд Мхітаряна. В матчі з Рухом Довбик перегравав своїх суперників – не раз міг забивати з гри, натомість, знущально легко реалізував пенальті. В Україні більше немає жодного іншого форварда, який перегравав би суперників на чистому класі.

Нападник – Данило Алефіренко (Чорноморець)

Алефіренко в Зорі: 13 матчів (2 голи) за весь час. Алефіренко в Чорноморці: 7 матчів (6 голів). У Кривому Розі Данило відзначився двома голами з передач Кузика та Авагімяна – відкрив і закрив рахунок. Досягнув відчутної переваги в атаці, здорово та гармонійно діяв із Бадібангою, Авагімяном та іншими одноклубниками з середньої лінії. Грав, як і вся команда – блискавично, різко та конкретно.

Збірна 22-го туру УПЛ. Ілюстрація Sport Arena

Тренер туру – Едмар і Голодюк (Металіст 1925)

Вилучення Едмара в Ковалівці в минулому турі не вплинуло на результат – Голодюк вдало замінив його в технічній зоні в Львові, де провів кращі роки гравця. Без провідного правого захисника, який перебрав карток, а також травмованих воротаря та нападника, Металіст 1925 перервав затяжну безвиграшну серію та закріпив своє положення в середині турнірної таблиці, що дуже доречно, зважаючи на успіхи конкурентів.

Аналіз від Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу – тут.

Джокер туру – Ігор Когут (СК Дніпро-1)

Були в цьому турі результативні заміни, проте найкраща, на нашу думку ‒ найкраща саме ця. Коли фани кричать «Випускайте Кракена», кожен розуміє щось своє, притаманне власному клубу. У Дніпра-1 – це Когут, який має чуйку на рятівні голи. Пихальонок не раз винагороджував одноклубників своїми еталонними діагональними закиданнями, та тільки Ігор у компенсований час зумів забити переможний м’яч у ворота Руху. Цінність цього голу переоцінити не можна.

  • Статистика SportArena.com: 19 матчів у чемпіонаті, 2 голи, 2 асисти.
Найкращий молодий гравець туру – Антон Царенко (Динамо)

Вийшовши на заміну на 76-й хвилині, Царенко вже невдовзі заробив штрафний, з якого Андрієвський врятував від поразки Динамо в цьогорічному «Класичному». Загалом, Антон навесні доводить, що гідний грати в основі. Проти Шахтаря він значно оживив гру та зробив все, щоб виправдати кожну секунду, довірену штабом у цій зустрічі.

  • Статистика SportArena.com: 7 матчів у чемпіонаті, 1 гол.
Найкращий легіонер туру – Таулян Сефері Сулейманов (Ворскла)

Ми могли б приплести сюди якогось іншого легіонера, проте навіщо? Як завжди, будемо з вами відвертими – найкращий у турі саме Сефері. Наразі в боротьбі за «срібну бутсу» він виглядає значно переконливіше за динамівця Буяльського.

  • Статистика SportArena.com: 21 матчі у чемпіонаті, 11 голів.
Герой туру – Данило Алефіренко (Чорноморець)

«Вас обманули, вам дали товар значно кращий», ‒ ця фраза ніколи так справедливо не звучала стосовно футболу. Алефіренко на очах здивованої публіки перетворився з запасного Зорі в лідера Чорноморця, і ми навіть не уявляємо, як одеситам тепер домовитися, щоб залишити розкрученого молодого гравця в себе на постійній основі.

  • Статистика SportArena.com: 12 матчів у чемпіонаті, 7 голів.