Тиждень за тижнем Sport Arena визначає символічні збірні туру. Зимовий антракт – час підсумувати наші враження та спостереження. Перед вами – символічна збірна літньо-осінньої частини сезону, 33 найкращих гравців Другої ліги сезону 2023/24 на проміжному етапі.
Воротарі
-
Максим Татаренко • Дружба (Мирівка)
24 роки – 15 матчів – 6 пропущених м’ячів, 10 «сухих» матчів
Дивовижний приклад стабільності: 2/3 матчів чемпіонату Татаренко провів на нуль, пропустив тільки раз більше одного м’яча за гру (двічі від Локомотива в Щасливому). При цьому з точки зору оцінювання воротар Дружби – жертва надійності свого захисту. Мирівський клуб відчутно менше за інших допускав ударів у площину своїх воріт, отже, в кожному турі знаходилися герої, яким відбивати доводилося більше, пенальті треба було парирувати, з великим тиском справлятися. Проте на довгій дистанції голкіпер із школою Десни та гарним досвідом виступів за Кудрівку проявив себе з найкращої сторони. Саме тому Татаренко – найбільш надійний за цифрами воротар літа-осені в Другій лізі.
-
Микита Федотов • ЮКСА (Тарасівка)
23 роки – 17 матчів – 9 пропущених м’ячів, 9 «сухих» матчів
Вихованець Шахтаря з прекрасною антропометрією свого часу був резервістом у досить досвідчених клубах ПФЛ – ФК Полтава та Поліссі. Потім пробував сили в іспанських Монтіхо та Понферрадіні. Далі став на захист батьківщини. І після цього тріумфально повернувся в футбол. У складі ЮКСА Федотов провів низку вражаючих матчів, багато виручав (по його воротах за статистикою били чи не в два рази більше, ніж у площину Дружби та десь на 30% ‒ ніж у Звягеля. Тривала «суха» серія Федотова 403 хвилини) довго була найдовшою в сезоні, аж поки Татаренко не перевершив її на 15 хвилин.
-
Володимир Коломієць • Чайка (Петропавлівська Борщагівка)
22 роки – 17 матчів – 13 пропущених м’ячів, 10 «сухих» матчів
Молодий воротар – не новачок у Другій лізі (пробував сили в Оболоні-2 та Рубіконі), проте саме зараз великий прорив у його кар’єрі. Жодна інша команда з групи лідерів не залишала своєму воротареві стільки випробувань, як Чайка – Коломієць 58 сейвів за півріччя (показник, який зазвичай буває в команд із нижньої частини сезону), а також часто грав на виходах і переконливо взаємодіяв із своєю трійкою захисників.
Праві захисники
-
Роман Николишин • Скала 1911 (Стрий)
26 років – 16 матчів – 4 голи, 2 асисти
Свого часу універсальний захисник Николишин пограв ще за класичну Скалу, після чого пограв у ПФЛ за такі клуби, як ФК Калуш, Балкани та Буковина. Нині Скала 1911, вийшовши з аматорських змагань, покладається на досвід і майстерність Романа. Він, передовсім, корисний у захисті, де може закрити місця правого, а за великої необхідності, центрального та лівого оборонця. Особливість Николишина – гарне чуття на стандарти, тож він додає до своїх оборонних скіллів і регулярні підключення до чужих воріт. Загалом оформив шість результативних дій, в тому числі реалізував два пенальті з двох спроб.
-
Максим Куба • Дружба (Мирівка)
32 роки – 14 матчів – 1 гол, 5 асистів
Свого часу ще зовсім юним Куба пробував сили в вінницькій Ниві, потім грав за білоцерківський Арсенал-Київщину. Проте надовго Максим вибув із чемпіонату України – грав на обласному рівні та навідувався в т.зв. “ближнє зарубіжжя”. Із мирівською Дружбою правий край пройшов тривалий шлях до визнання, вигравши всі можливі аматорські турніри та вдало дебютувавши в Другій лізі. Цього сезону Куба – найкращий асистент своєї команди, а ще також часто пробивав по воротах суперників, так що один гол (хай і в важливому матчі з Локомотивом) це той показник, який Максим може вдосконалити.
-
Ілля Чередниченко • ПФК Звягель
28 років – 13 матчів – 3 голи
Яскравий вихованець столичного футболу колись подавав великі надії як вінгер – у Металісті, чеській Дуклі, словацьких клубах, у тому числі Спартаку (Трнава) та Нітрі. На деякий час обдарований футболіст навіть змушений був опуститися в обласні турніри, поки вдало перезавантажився в Гірнику-Спорт і став чемпіоном Першої ліги з Поліссям. У цьому клубі Чередниченко вже грав саме правого захисника і в такій якості поповнив ПФК Звягель. Запам’ятався швидкою грою по всій протяжності флангу, з яскравими підключеннями та винятково міцним і акцентованим ударом. Єдине, що дещо зіпсувало враження – вилучення в пізньому перенесеному матчі з Рухом-2.
Центральні захисники
-
Дмитро Махнєв • ЮКСА (Тарасівка)
27 років – 14 матчів – 3 голи
Гравець із топовою школою Дніпра мав навіть кілька шансів закріпитися в Прем’єр-лізі – у ФК Севастополь, Говерлі, вже в останні роки – в Вересі. Проте найбільше все-таки грав у змаганнях ПФЛ. Заслужив авторитет особливо сильними виступами за ФК Нікополь-НПГУ та новокаховську Енергію, а потім, в принципі, не загубився в Вересі та Карпатах. І після того, як Махнєв був за крок від УПЛ, він знайшов мотивацію повернутися в Другу лігу. Зараз Дмитро – багато в чому стилеутворюючий гравець ЮКСА. Він керує грою своїм направляючим пасом, результативно підключається на стандарти та багато робить для того, щоб поруч прогресували молодші Демиденко, Кононов і Ювхимець.
-
Віталій Дубілей • Чайка (Петропавлівська Борщагівка)
21 рік – 16 матчів – 2 голи, 3 асисти
А ось вам відкриття півріччя в Другій лізі. Чайка грає в три захисники, і колишній фулбек Дубілей займає місце, здебільшого, правого центрального. При цьому діє Віталій сміливо, розкуто. Славиться сольними проходами з ударами та подачами. Особливо добре підключається на стандарти. Свого часу Дубілея пробували в ФК Олександрія, на нього покладали надії в МФА Мункач – амбітному проекті, який взяв паузу в дорослому професіональному футболі. Проте саме зараз цей різносторонній оборонець грає в найкращий футбол у своїй кар’єрі.
-
Владислав Шкіндер • Дружба (Мирівка)
23 роки – 13 матчів
Свого часу Шкіндер вважався дуже перспективним: мав контракт із ФК Олександрія та регулярно виступав за юнацькі збірні України. Перехід у дорослий футбол у Владислава вийшов не найбільш простим: у Першій лізі пограв за ФК Ужгород, у Другій – за Васт. Дружба ‒ це шанс Шкіндера заявити про себе. При серйозній конкуренції він прорвався в основу й був дуже корисним – особливо коли травмувався до кінця осінньої частини сезону Юречко.
Центральні захисники
-
Антон Музиченко • Чайка (Петропавлівська Борщагівка)
28 років – 17 матчів – 3 голи
За плечима Музиченка великий професіональний стаж і чимало аматорських клубів ‒ Оболонь-Бровар, Буковина, Арсенал-Київщина, Мир (Горностаївка), тернопільська та вінницька Нива, пробував сили в Польщі. Повернення в Чайку, з якою Антон мав успіхи ще на аматорському рівні, перетворило Музиченка на одного з кращих оборонців Другої ліги. Антон не лише відпрацьовує в захисті, а керує грою команди через довгі та середні передачі. Гарно підключається на стандарти та завдає прицільних дальніх ударів.
-
Валерій Скидан • ПФК Звягель
29 років – 15 матчів – 1 гол, 2 асисти
Високий захисник із потужною антропометрією завжди був затребуваним у футболі: мав контракт із Динамо (правда, грав не вище першолігового резерву), подавав надії в Скалі (Стрий), грав за Кристал (Херсон), Жемчужину (Ялта), Буковину (Чернівці), ФК Тернопіль і МФК Миколаїв-2. Другий сезон поспіль є лідером оборони команди рідного міста – причому, при різних тренерах. Окрім гри в захисті, Скидан-молодший традиційно сильно підключається на стандарти.
-
Владислав Юзефович • Дружба (Мирівка)
29 років – 11 матчів – 1 гол
Після кількох років у зв’язці із К.Козловим Юзефович отримав дуже сильну конкуренцію в вигляді новачків Шкіндера та Юречка, проте все ж довів свої претензії на стартовий склад. Маючи потужну школу Динамо та Оболоні, Юзефович уже грав у Другій лізі за Оболонь-2 та Енергію (Нова Каховка), але свого часу опустився на регіональний рівень. Повернення в змагання ПФЛ вийшло успішним – навіть після травми Юречка, наявність Владислава дозволила втримати боєздатність найкращої оборони ліги.
Ліві захисники
1. Артем Козлов • Дружба (Мирівка)
26 років – 15 матчів – 2 асисти
Футболіст непростої долі, Козлов пройшов топову школу Шахтаря та пробував свої сили в донецькому Олімпіку, харківському Геліосі, ПФК Суми й Авангарді (Краматорськ). Саме в Дружбі Артем перезавантажив кар’єру, зібрав солідну колекцію титулів і вдало повернувся на професіональний рівень. За рівнем залученості в командну гру це один із найбільш успішних флангових оборонців – два прямих асисти та ще кілька (біля п’яти) результативних комбінацій, у яких Козлов взяв участь на більш ранніх стадіях.
-
Олег Синьогуб • ЮКСА (Тарасівка)
34 роки – 15 матчів – 2 голи, 2 асисти
Синьогуб досить рано почав свій шлях у футболі – був одним із лідерів таких клубів ПФЛ, як Дніпро (Черкаси), Арсенал (Біла Церква), Єдність (Плиски), ФК Полтава, ФК Карлівка, Славутич (Черкаси), Черкаський Дніпро, Інгулець. З останнім досягнув значних успіхів – аж до фіналу Кубка України. Пограв у Прем’єр-лізі за ФК Минай і допоміг туди вийти черкаському ЛНЗ. ЮКСА – це пізній етап кар’єри Олега, проте в нього нема й тіні недооцінки друголігового рівня. Чимало корисних дій, включаючи участь у чотирьох результативних комбінаціях, а також лідерські якості Синьогуба, дуже пригодилися дебютантам ПФЛ.
-
Віталій Катрич • Карпати-2 (Львів)
18 років – 16 матчів – 1 гол, 1 асист
Низку здібних юних вихованців Карпати презентували на всеукраїнському рівні. Серед них – лівий оборонець Катрич, який, як і більшість інших гравців клубного резерву, раніше ніколи не грав на дорослому професіональному рівні. Свій найкращий матч Катрич провів у Вінниці, оформивши «гол+пас» і ставши героєм 7-го туру в Другій лізі. Граючи стабільно та регулярно, Віталій запам’ятався участю в низці гострих комбінацій через свій фланг, у тому числі – й кількох результативних на ранніх стадіях.
Центральні півзахисники
-
Антон Євдокимов • ЮКСА (Тарасівка)
27 років – 15 матчів – 5 голів, 7 асистів
Вихованець донецького Металурга ‒ один із тих гравців, яких ЮКСА підписала після ЛНЗ (Черкаси). Євдокимов подавав надії в рідному клубі, у кам’янській Сталі, краматорському Авангарді, Черкаському Дніпрі, Вересі та Волині. Але при безперечній обучці та високому класі гравця йому бракувало саме такої – головної – ролі. В ЮКСА Антон і багато забивав, і багато асистував, а головне – став зв’язковим між різними лініями, покриваючи величезний простір від Думанюка та центрбеків – аж до бразильців. Це той випадок, коли величезні обсяги робіт відображені і в практичному результаті.
29 років – 15 матчів – 5 голів, 1 асист
Один із найбільших доморощених талантів футболу Черкащини, Сторчоус ще з аматорської Зорі (Білозір’я) викликався в молодіжну збірну України. Проте, на відміну від Довбика, Миколенка, Бондаренка та інших топ-зірок місцевої області, дещо перетримався вдома. Крім нетривалої оренди в Кремені, Андрій весь час грав за Черкаський Дніпро, Черкащину-Академію, ЛНЗ. Взагалі опускався на якийсь глибоко місцевий рівень. У цьому плані Дружба – порятунок кар’єри для майстерного півзахисника. В хорошому оточенні з Казаковим і Дороніним Сторчоус відіграв досить результативно та корисно, навесні може показати ще більше.
-
Сергій Лебедєв • Скала 1911 (Стрий)
20 років – 11 матчів – 2 голи, 5 асистів
Вихованець Дніпра Лебедєв був одним із найбільш перспективних гравців юнацького Дніпра-1, проте при Пихальонку, Бланко чи Бабенку важко було сподіватися на основу. Після успішної для себе оренди в Гірник-Спорт Сергій знову опинився на роздоріжжі, а тут якраз проблеми з середньою лінією в стрийського клубу – тяжка травма Лебеденка. Лебедєв відразу влився в гру Скали 1911, став важливою частиною комбінаційної та оборонної гри команди Басараба.
Праві півзахисники
-
Андрій Фесенко • ПФК Звягель
25 років – 16 матчів – 2 голи, 7 асистів
З різних причин середня лінія звягелян виявилася дуже мінливою – одні гравці травмувалися, інші – приходили вже після початку сезону… А от Фесенко постійно був у строю, готовий допомогти своїй команді що праворуч, що ліворуч. Швидкісний і невтомний футболіст за підсумками осінньої частини сезону є найкращим асистентом чемпіонату на рівні із одноклубником Андрущенком і Євдокимовим із ЮКСА. Андрій може завершити атаку сам, але, здається, найбільше любить діяти в підіграші. Після його флангових рейдів із прострілами та короткими комбінаціями ПФК Звягель провів більше десяти голів (Фесенко забивав, асистував і брав участь на більш ранніх стадіях атак).
-
Габріель Гулар • ЮКСА (Тарасівка)
21 рік – 15 матчів – 4 голи, 3 асисти
ЮКСА дозаявила цікавих молодих бразильців – це наслідок співпраці з агентом Тете, Пауло Буено. Габріель пройшов школу клубів Ірпанга та Курітіба, а перед переїздом в Україну грав за Фредерікенсе. «Бразильський Ярмоленко» приємно вразив уже в дебютному матчі, відкривши лік голам у грі з Чайкою. Відіграв важливу, навіть вирішальну, роль у переможних матчах із Карпатами-2, Скалою 1911, особливо – Кудрівкою. Відіграв дещо нерівно, але, як для гравця, який «з коліс» приєднався до своєї нової команди, вклад Габріеля дуже непоганий.
-
Андрій Порохня • Дружба (Мирівка)
26 років – 14 матчів – 3 голи, 1 асист
Вінгер пробував сили в Інгульці та Оболоні, пограв і на аматорському рівні. Разом із Дружбою вже досвідченим гравцем повернувся в змагання ПФЛ. У своїх кращих матчах Порохня робив різницю на полі й практично кожна його результативна дія мала вирішальне значення. При цьому Андрій, як і його товариші по флангах – Бандурін, Дедяєв, Замуренко, Захаревич – перебував під жорсткою конкуренцією та постійною ротацією. Але все одно встиг оформити три голи, один асист і ще кілька гольових комбінацій, в яких він діяв на початкових етапах атак.
Атакувальні півзахисники
-
Матеус Сьєбен Пальяріні • ЮКСА (Тарасівка)
22 роки – 14 матчів – 8 голів
Вихованець Греміо Матеус довго сподівався на прорив у своїй кар’єрі – неодноразово відправлявся в оренди, мав великий шанс у Жувентуде. Разом із Габріелем грав за Фредерікенсе. Після переходу в ЮКСА «запрягав» дещо довше, ніж інші земляки, проте, починаючи з вересня, включився на повну силу. Матеус видав дві гольові серії (два голи підряд і шість голів підряд), і в вересні-листопаді багато в чому визначав ігрове обличчя дебютанта Другої ліги.
-
Микола Вечурко • Чайка (Петропавлівська Борщагівка)
31 рік – 17 матчів – 7 голів, 3 асисти
Нестандартна тактична схема Чайки несподіваним чином відкрила можливість для імпровізації гравців на різних позиціях. От, до прикладу, Вечурко – колишня висхідна зірка дублів Ворскли, київського Арсеналу та юнацьких збірних. Він хто в Чайці? Другий нападник? Атакувальний півзахисник? Інколи навіть центрфорвард! Граючи широко, Микола став найкращим у лізі за кількістю та відсотком проникаючих передач, а також оформив десять результативних дій (вперше в багатій на події кар’єрі).
-
Артур Ващишин • ПФК Звягель
23 роки – 6 матчів – 8 голів, 1 асист
Тривалий час вважався одним із найбільш перспективних гравців юнацького складу Динамо та вікових збірних України, успішно грав проти топ-суперників у юнацькій Лізі чемпіонів УЄФА, а також був у складі Чорноморця, який здобув срібні медалі Першої ліги та підвищився в складі. Після Поділля Ващишин перебував на роздоріжжі й у Звягелі перезавантажив свою кар’єру. При Максимові взагалі грав нападника, проте, переважно, діє в відтяжці. За півтора роки набив 19 м’ячів і два м’ячі за ПФК Звягель і, якби не травми, мав би, мінімум, на третину вищі показники. За потенціалом – гравець УПЛ.
Ліві півзахисники
-
Матвій Харченко • ЮКСА (Тарасівка)
21 рік – 15 матчів – 3 голи, 6 асистів
Обдарований гравець, який пройшов школу Шахтаря та Металіста, а також юнацький склад ФК Олександрія, опинився в ЮКСА за протекцією легенди топ-клубів України Валяєва. Навіть коли з приходом бразильців інші молоді таланти півзахисту «хрестоносців» присіли на лавицю запасних, Харченко витримав випробування «жога бонітою». Технічний і швидкісний гравець знайшов порозуміння з Матеусом, Габріелем і Венді, показав один із найкращих індивідуальних результатів і можливість продовжити прогрес.
-
Руслан Непейпієв • Рух-2 (Львів)
20 років – 16 матчів – 4 голи, 4 асисти
Один із найбільших рухівських талантів поки не може пробитися в першу команду за спинами Квасниці, Рунича, Соломона, Альваренги та інших провідних гравців клубу. Проте Другу лігу Непейпієв розриває. Він – найкращий у дивізіоні за виграними дуелями сам на сам із суперником, володіє дриблінгом і вибуховою швидкістю. Крім восьми результативних дій, взяв участь ще в кількох гольових атаках (кілька так званих «других» і «третіх» асистів).
-
Олександр Фетько • Карпати-2 (Львів)
18 років – 15 матчів – 6 голів, 1 асист
Ще один дуже яскравий новачок, якого презентували Карпати-2. Фетько – вихованець закарпатського футболу, який є одним із найбільш перспективних юніорів львівського клубу. В Другій лізі встиг оформити сім результативних дій і видати кілька матчів топового рівня. Володіє хорошою швидкістю, ударом і дриблінгом. Багато в чому вже дістається до рівня тих же Непейпієва та Харченка, хоча є більш молодим гравцем із меншим всеукраїнським досвідом.
Нападники
-
Артур Загорулько • Нива (Вінниця)
30 років – 15 матчів – 10 голів, 2 асисти
Граючий президент вінницького клубу в минулому сезоні також був у ролі наздоганяючого, проте в підсумку перехопив титул найкращого бомбардира в Івана Сомова із на той час бузівської Ниви. Зараз Загорулько дуже здорово прокачався по ходу сезону й вийшов на показник у 10 голів і кілька перших, других і третіх асистів. У багатьох матчах Артур вирішував долю очок, заробляючи стандарти під свої ж голи. Звісно, ми маємо розуміти, що вихованець Чорноморця та Шахтаря міг би грати на вищому рівні, дещо передчасно опинившись у нижньому професіональному дивізіоні.
-
Вадим Сидун • Карпати-2 (Львів)
18 років – 15 матчів – 6 голів, 4 асисти
Серед найбільш прогресуючих гравців поточної першості ‒ і цей юний ковельчанин. Сидун не за роками впевнено почувався в чужих володіннях, він є лідером півріччя за кількістю дотиків у карному майданчику, що свідчить про спортивну агресію, сміливу роботу з м’ячем біля воріт і постійну інтегрованість у комбінаційну гру своєї команди. Сидун забив шість м’ячів і віддав чотири гольових передачі. Став героєм 17-го туру, коли Чайка втратила лідерство, поступившись якраз Карпатам-2 вдома. Тоді Вадим забив сам і двічі асистував одноклубникам, «зробивши» всі три голи.
-
Іван Сомов • Дружба (Мирівка)
32 роки – 15 матчів – 4 голи, 2 асисти
Минулого сезону Сомов став чемпіоном Другої ліги в складі бузівської Ниви, проте не підвищився з нею в класі через бурхливе оновлення складу новачка Першого дивізіону. У Дружбі зіткнувся з дуже серйозною конкуренцією – основний нападник Грищенко, новачок Лига та ще кілька гравців на суміжних позиціях. Тим не менш, під час чемпіонату саме Сомов додавав і витягував важкі матчі. Як приклад, гра з ФК Тростянець у передвідпустковому настрої, коли Іван забив сам і заробив пенальті під іще один гол матчу.
Нападники
-
Денис Ндукве • ПФК Звягель
23 роки – 16 матчів – 15 голів, 5 асистів
Головне враження, відкриття та оновлення сезону. Максимов не дивився ні на що, що було до нього, й повністю переформатував ПФК Звягель і своїх нових підопічних. Зокрема, Ндукве, який подавав свого часу надії в Металісті 1925 та ФК Краматорськ на позиціях вінгера та атакувального півзахисника, зараз опинився в ролі нападника. Денис виявився на цій позиції значно агресивнішим за, скажімо так, кадрових і штатних форвардів: він в принципі найчастіше бив по воротах, здорово комбінував на різних ділянках поля і міг завершити практично в будь-якій стилістиці. Оце і є начебто простий, але такий складний рецепт успіху найкращого бомбардира першого півріччя.
-
Богдан Семенець • Чайка (Петропавлівська Борщагівка)
33 роки – 17 матчів – 9 голів, 2 асисти
Колишня зірка ФК Тернопіль, ФК Полтава, Геліоса, Агробізнесу – Семенець забивав навіть переможний м’яч Шахтарю, коли волочищани сенсаційно вибили «гірників» із Кубка України. Після кількох невдалих поворотів кар’єри та навіть спроби сил в місцевих змаганнях Богдан опинився в Чайці, і це реанімувало його кар’єру. Порівняно з бузівською та тернопільською Нивами, він значно результативніший. Інколи забивав якісь божевільні м’ячі, що призводить навіть до деякого дисбалансу xG та реальних голів. Часто змушував суперників фолити на собі (№1 у лізі за цим показником), що давало Чайці небезпечні стандарти. Дуже суттєво додав під кінець осені.
-
Сергій Барсуков • Реал Фарма (Одеса)
27 років – 13 матчів – 8 голів, 2 асисти
Яскраве відкриття минулого сезону – форвард із надр футболу Одещини, який почав пачками забивати серед професіоналів. За ці півтора роки забив уже 16 м’ячів за Реал Фарму, вже навесні Барсуков зможе замахнутися на історичний рекорд одеського клубу (із 18 голами його найкращими бомбардирами за весь час виступів у Другій лізі залишаються Павло Новицький і Василь Продан). Цей сезон був складним для «фармацевтів» і особисто для Барсукова, тому що дуже нерівним. Починав Сергій яскраво, потім був затяжний спад – і спурт перед зимовою перервою, який все-таки дозволив Сергію зайняти місце серед найкращих бомбардирів чемпіонату.
